Країни Балтії напередодні саміту НАТО виступили за посилення підтримки України та Грузії – президент Литви

"Литва, Естонія, Латвія підтримують тісну координацію перед самітом НАТО. Ми маємо забезпечити надійне стримування, продовжувати інвестувати в нашу оборону і робити свій внесок у постійну адаптацію Альянсу. Країни Балтії єдині у відстоюванні сильнішої підтримки партнерів-аспірантів України та Грузії", – написав Науседа.

Контекст:

Саміт НАТО відбудеться 14 червня. Генсек НАТО Єнс Столтенберг зауважував, що на саміті країни-члени Альянсу "ухвалюватимуть рішення щодо змістовної і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним дійям Росії, загрозам тероризму, кібератакам, новим і руйнівним технологіям, впливу зміни клімату на безпеку і підйому Китаю".

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови зі Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі та що надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг говорив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Надання Україні ПДЧ зокрема підтримали Латвія і Литва. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього ж дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.

В Офісі президента зауважували, що Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому буде обговорено.

Імовірно, на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України та Грузії. Але консенсусу про надання Україні ПДЧ поки немає, зазначав 7 червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.