Лідер республіканців у Сенаті заявив, що покине пост після 20-річного перебування на посаді. Він – прибічник допомоги Україні

Макконнелл заявив, що після виборів президента США залишиться сенатором, але перестане очолювати республіканську меншість у Сенаті
Фото: EPA

Сенатор Мітч Макконнелл планує покинути посаду лідера республіканців у Сенаті США у листопаді 2024 року, після виборів президента США. Про це 28 лютого повідомляє AP.

Сенатор, якому минулого тижня виповнилося 82 роки, сказав, що й далі працюватиме в Сенаті, але дозволить "наступному поколінню лідерів" очолити республіканців у Сенаті. Його черговий строк у Сенаті спливає у січні 2027 року.

Помічники Макконнелла стверджують, що звільнення сенатора з посади лідера республіканців ніяк не пов'язане з його здоров'ям.

Як зазначає CNN, Макконнелл підтримує Україну, через що у нього виникали розбіжності з однопартійцями щодо виділення військової допомоги Києву. Лідер республіканців, незважаючи на протидію, зокрема з боку експрезидента СЩА Дональда Трампа, наполягав на тому, що Конгрес має додати до пакету зовнішньої допомоги $60 млрд для України.

Зазначено, що Макконнеллу "насилу" вдалося здобути 22 голоси республіканців за пакет, у який входить допомога Україні, котрий спікер Палати представників Майк Джонсон поки що відмовляється винести на голосування.

За даними телеканала, сенатор має напружені стосунки із Трампом, якого вважають найімовірнішим кандидатом у президенти США від Республіканської партії. У січні 2024 року Макконнелл зізнавався, що не розмовляв із Трампом уже понад три роки.

Їхні стосунки, пише CNN, охолонули після того, як сенатор відмовився визнати брехню Трампа про те, що обрання демократа Джо Байдена президентом США було нібито результатом шахрайства. Розрив між Макконнеллом і Трампом "різко поглибився" після нападу прибічників президента, який програв вибори, на Капітолій 6 січня 2021 року. Макконнелл поклав провину та відповідальність на Трампа і заявив, що його необхідно притягнути до відповідальності, хоча, як зазначає телеканал, водночас не голосував за його імпічмент за підбурювання до заколоту.

Байден, зі свого боку, заявив, що шкодує про те, що Макконнелл іде з посади лідера республіканців у Сенаті, і наголосив, що довіряв йому. За словами президента, хоча вони іноді і "лаялися, як чорти", але зберігали чудові стосунки.

Макконнелл найдовше в історії обіймав посаду лідера партії в Сенаті. Уперше його обрали в Конгрес як сенатора від Кентуккі 1985 року. Із 2003 року він обіймав посаду парламентського організатора республіканців, а із 2007-го став незмінним лідером Республіканської партії у Сенаті.

Контекст:

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп, він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, і він не має бути прив'язаний до іноземної допомоги у жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, у який входить допомога Україні, Ізраїлю і Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників, яка пішла на канікули до 28 лютого, не розглянувши документа.

Джонсон ще до ухвалення документа Сенатом розкритикував законопроєкт за те, що він не регулює питання безпеки кордонів США, і заявив, що палата діятиме "на власний розсуд" під час його розгляду.