МЗС Латвії про вихід Білорусі зі "Східного партнерства": Білоруський громадянин Лукашенко має зупинити свою незаконну діяльність
Рішення про участь Білорусі у програмі Євросоюзу "Східне партнерство" має ухвалювати народ, а не Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом країни. Про це 29 червня у Twitter заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.
"Білоруський громадянин Лукашенко має зупинити свою незаконну діяльність і залишити владу, яку він незаконно утримує. Рішення про участь країни у програмі ЄС "Східне партнерство" має ухвалювати народ Білорусі, а не він", – підкреслив Рінкевичс.
Глава зовнішньополітичного відомства Латвії також зазначив, що його країна й далі підтримуватиме білоруське громадянське суспільство.
Контекст:
"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу. Його основна мета – розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою й Україною.
28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкцій. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.
Глава Європейської ради Шарль Мішель назвав рішення про вихід зі "Східного партнерства" "ще одним кроком Білорусі назад", а МЗС Литви заявило, що не визнає міжнародних рішень, ухвалених незаконним лідером.
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель сказав, що ЄС готовий продовжувати співпрацю з білорусами, незважаючи на рішення Лукашенка.
Перші санкції проти Білорусі та Лукашенка запровадили США і пізніше Євросоюз ще 2004 року у зв'язку з наявністю у країні політв'язнів і виборами, проведеними невідповідно до стандартів ОБСЄ. Відтоді частину цих санкцій було знято.
Після виборів президента в Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, яку вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, та жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу й режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій проти Білорусі – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти громадянського суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.
Останніми, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції. До них входить заборона на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу й перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборона постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма наявними угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі.
Загалом під європейськими санкціями зараз опинилися 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення та родичі, силовики, які придушували мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді й інші.
Лукашенко заявив, що введені країнами Заходу санкції свідчать про "безсилля" цих держав.