The New York Times розповіло, які причини змусили Джонсона змінити думку стосовно допомоги Україні

Протягом кількох тижнів Джонсон намагався провести пакет допомоги для України, Ізраїлю і Тайваню через Палату представників і водночас не втратити посади, пише видання.

Джонсон був проти спроб фінансувати воєнні зусилля Києва. І спочатку він заявляв, що ніколи не допустить, щоб це питання винесли на голосування, поки не будуть виконані вимоги його партії щодо кордонів. Проте згодом його позиція змінилася.

Спікер пояснив, що причиною цього частково стали брифінги, на яких він ознайомився з даними розвідки щодо ситуації в Україні. За словами Джонсона, він вірить, що в разі поразки України президент країни-агресора РФ піде в наступ на Європу, зокрема на країни Балтії чи Польщу.

Один із найбільш неймовірних брифінгів, за словами людей, знайомих із перебігом дискусій, відбувся в лютому в Овальному кабінеті, коли лідери Конгресу зустрілися з президентом США Джо Байденом, щоб обговорити державне фінансування й допомогу Україні. На цій зустрічі директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс й інші високопоставлені представники національної безпеки намагалися донести до Джонсона, як швидко в України закінчуються боєприпаси й наскільки жахливими будуть наслідки, якщо їхню протиповітряну оборону більше не підкріплюватиме американське озброєння, повідомили виданню джерела. Після цього Джонсон неодноразово закликав республіканців, які були проти заходу фінансування, звернутися до служб безпеки й дістати такі самі брифінги розвідки, ідеться у статті.

Також Джонсона вразили історії, які він почув на зустрічах із президентом України Володимиром Зеленським й іншими людьми про воєнні злочини РФ. Усе це "підірвало у Джонсона почуття християнської віри", ідеться у статті.

Контекст:

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою.

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони та імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його мала затвердити ще Палата представників, але так і не розглянула документа.

Натомість спікер Палати представників Майк Джонсон запропонував ще один законопроєкт, текст якого опублікували 17 квітня. Він передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд підуть на поповнення американських озброєнь і запасів замість наданих Україні.

Байден підтримав пакет Джонсона і заявив, що негайно підпише запропонований законопроєкт після ухвалення документа двома палатами Конгресу США.

20 квітня законопроєкт HR 8035 із допомогою Україні (приблизно $61 млрд) підтримала Палата представників США.