У Нагірному Карабаху застрелили заступника командира російських миротворців. Алієв попросив вибачення в Путіна
Серед російських миротворців, які загинули 20 вересня в Нагірному Карабаху, був заступник командира російського миротворчого контингенту в регіоні Іван Ковган. Про це 21 вересня повідомили російське видання "СеверПост" і Санкт-Петербурзький клуб моряків-підводників і ветеранів ВМФ.
По машині російських військових, за даними МО РФ, відкрили вогонь зі стрілецької зброї під час повернення миротворців РФ зі спостережного посту в районі населеного пункту Джанятаг. Російське міноборони не називало прізвищ військовослужбовців і не повідомляло про їхню кількість. Російська пропагандистка Маргарита Симоньян уточнила в Telegram, що загинуло п'ятеро росіян, не вказавши походження цієї інформації.
Повідомляють, що капітан 1-го рангу Ковган також був заступником командувача підводних сил Північного флоту з військово-політичної роботи. Його відрядили в Карабах кілька місяців тому. Офіцер загинув за два дні до 53-річчя.
Єкатеринбурзьке видання Ura.ru повідомило, що ще одним із загиблих був полковник Центрального військового округу Тагір-Мурод Караєв.
"Він разом зі змінником вирушив змінити своїх людей на посту. Їхню машину розстріляли. Поклали всіх", – стверджує джерело видання.
21 вересня пресслужба Кремля повідомила, що з ініціативи азербайджанської сторони відбулася телефонна розмова між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом країни-окупанта РФ Володимиром Путіним.
У Кремлі зазначили, що Алієв "просив вибачення і висловив глибокі співчуття" щодо трагічної загибелі військовослужбовців російського миротворчого контингенту. Він пообіцяв президенту РФ, що буде проведено найретельніше розслідування й усіх винних "буде належне покарано".
"Президент Азербайджану також висловив готовність надати матеріальну допомогу сім'ям загиблих", – ідеться в повідомленні пресслужби Путіна. Про реакцію президента РФ на вибачення Алієва у звіті Кремля про телефонну розмову лідерів країн не згадують.
Невдовзі після розмови Алієва з Путіним російський "Інтерфакс" повідомив у Telegram із посиланням на джерело серед російських силовиків, що командира корпусу армії Азербайджану, чиї підлеглі винні в загибелі російських миротворців, усунули від обов'язків, а перших підозрюваних затримали.
Контекст:
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я й припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху вибухнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах з Вірменією і зовнішнім світом".
Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру й стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".
"Влада" невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху виведуть підрозділи армії Вірменії, які залишалися там. Окрім того, досягнули угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" і виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху.