Українці можуть залишатися в Німеччині, незважаючи на бажання України їх повернути, але є дві умови – Шольц

Шольц запевнив українців, які вже знайшли роботу в Німеччині, що їхньому становищу у країні нічого не загрожує в разі наявності оформленої посвідки на проживання
Фото: EPA

Українці з посвідкою на проживання й роботою зможуть залишатися в Німеччині, незважаючи на прагнення Української держави повертати громадян, які живуть за кордоном, для участі у війні проти Росії, написали 11 травня Tagesspiegel, Tagesschau і RND.

Як повідомляє Tagesschau, канцлер запевнив українців у Німеччині, що їм дозволять залишитися, якщо в них буде робота й посвідка на проживання. Відповідаючи на запитання на заході, організованому Редакційною мережею Німеччини (RND) про бажання України повернути призовників, він пообіцяв, що це не поставить під загрозу їхнє перебування в Німеччині.

За словами Шольца, "у Німеччині будь-хто, хто тут працює і не робить нічого поганого, [може бути] майже впевненим, що зможе тут залишитися", зазначає Tagesspiegel.

Канцлер заявив, що "правова ситуація така", що проживання українців у ФРН "не ставлять під сумнів". Він наголосив, що "гарантія проживання також виникає завдяки працевлаштуванню".

Шольц закликав українців, які живуть у Німеччині й поки не знайшли роботи, працевлаштовуватися, і висловив сподівання, що "щойно вони зможуть працювати, будуть працювати", зазначає RND. Він наголосив, що ФРН сплатила переселенцям інтеграційні й мовні курси і "саме тому тепер ми хочемо спонукати багатьох людей працювати, надавши їм велику кількість робочих місць".

Канцлер зазначив, що багато українців уже працює, "але є ще кілька сотень тисяч тих, хто терміново потрібний на ринку праці".

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 8 травня 2024 року – до 11 серпня.

У квітні в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, він набуде чинності 18 травня. Окрім того, Зеленський 2 квітня підписав закон про зниження граничного призовного віку до української армії з 27 до 25 років. Він набув чинності 4 квітня.

Українська влада, зокрема, Зеленський і глава МЗС України Дмитро Кулеба робили заяви із закликами до чоловіків, які перебувають за межами України, не забувати про свої обов'язки перед батьківщиною.

23 квітня стало відомо, що Міністерство закордонних справ припинило всі консульські дії  для громадян України призовного віку. У відомстві уточнили, що консульські послуги поновлять із 18 травня – з урахуванням вимог нового закону про мобілізацію, який того самого дня набуде чинності.

Документ передбачає, що для доступу до консульських послуг у повному обсязі громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають оновити дані військового обліку. Механізм, як це зробити з-за кордону, зараз опрацьовують держоргани. Також 23 квітня Кабмін України заборонив пересилати паспорти військовозобов'язаним чоловікам за кордон.

6 травня видавання паспортів відновили у тестовому режимі.

Рішення МЗС України тимчасово зупинити надання консульських послуг для військовозобов'язаних громадян не вплине на статус біженців у Німеччині, сказав офіційний представник міністерства внутрішніх справ ФРН Максиміліан Калль.