Влада Казахстану перестала називати столицю Нур-Султаном – ЗМІ

За її словами, тепер влада використовує слова "столиця Казахстану" або просто "столиця".

Столицю Казахстану Астану перейменуали на Нур-Султан у 2019 році на честь Нурсултана Назарбаєва. Це зробили за пропозицією нинішнього президента Касима-Жомарта Токаєва.

Назарбаєв незмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. До цього, коли республіка входила до складу СРСР, був першим секретарем центрального комітету Компартії Казахстану. Назарбаєв є рекордсменом із перебування при владі на пострадянському просторі.

Після того, як пішов із президентського поста, він зберіг за собою посаду голови керівної партії "Нур Отан", про передання якої Токаєв оголосив лише у листопаді 2021 року, та посаду голови Ради безпеки Казахстану, з якої Токаєв його звільнив 5 січня.

У Казахстані підтримували культ особи Назарбаєва, йому надано титул єлбаси – "лідера нації".

Одна з вимог мітингувальників у Казахстані, яка лунала у лозунгу "Старий, іди геть", – щоб Назарбаєв повністю склав владні повноваження.

Контекст:

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.

Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.

У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.