"Ці food stamp розбурхали голови". Головне про продуктові талони, які можуть ввести в Україні
Чому в Україні заговорили про продуктові чеки, або "Не варто плутати з радянськими талонами та іншими атрибутами історії"
3 січня колишній виконувач обов'язків міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта опублікував аналіз ситуації із цінами на внутрішньому українському та світовому ринках. Він сфокусувався на цінах на продовольство та висловив думку, що 2022 року найсильнішим ударом для українців буде подорожчання їжі.
"Ціни зростають по всьому світу, включно з Україною. Найбільший удар 2021-го прийшов із боку цін на енергоносії, але в новому, 2022-му, році точка напруги зміститься – тепер це будуть харчі. Їжа вже дорожчає. Наприклад, окремі частини улюбленого ЗМІ "борщового набору" на кінець року зросли в ціні на 30–50%. Люди помічають і – очікувано – хвилюються. Щоб переконатися в цьому, не треба навіть проводити соціологічних опитувань. Достатньо просто уважно послухати розмови в черзі будь-якого супермаркету. Але все це лише початок здорожчання їжі, із яким ми житимемо цього року", – написав Кухта, пояснивши, що ринок продовольства реагує на зростання цін на енергоресурси – газ, вугілля та нафту.
Він також запропонував владі запровадити програми підтримки для бідних верств населення, а також знизити ставку ПДВ на головні продукти харчування. Як приклад програми підтримки він згадав американські food stamps – так звані продуктові чеки, які можна витрачати на їжу.
Наступного дня Устенко дав коментар "Інтерфакс-Україна". Він спрогнозував загальну інфляцію на найближчий рік на рівні 7%, а зростання цін на сировинну продовольчу групу (зерно, цукор, какао тощо) – на рівні від 10% до 20%. Устенко не відкинув ухвалення антикризових заходів у вигляді виплат для незахищених верств населення.
9 січня радник президента наголосив, що 2022-й – рік серйозних інфляційних викликів для всього світу та для України, а світове зростання цін за продовольчою групою неминуче.
"Якщо негативний сценарій реалізовуватиметься, то, безумовно, держава захистить найменш заможних. Канали підтримки тут можуть бути різноманітними – починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему "Дія" до аналога американських food stamp (не плутати з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами)", – написав він у Facebook.
Як це працює у США?
Перші талони на продовольство у Штатах було випущено 1939 року після Великої депресії. Тоді це були два види чеків – помаранчеві та сині. За помаранчевими можна було купити будь-які продукти (окрім спиртного, ліків та продуктів, які вживають на місці), за синіми – тільки так звані надлишки (молочні продукти, яйця, свіжі овочі, цитрусові та чорнослив).
Метою програми була допомога бідним та стимулювання сільськогосподарської галузі – фермери вирощували у надлишку продукти, яких не могли купити незаможні американці. Пізніше, 1961 року, у США знову запустили пілотні програми продовольчих талонів, за три роки ухвалили закон про продовольчі талони – Food Stamp Act, програма почала діяти постійно.
Відтоді її кілька разів розширювали і змінювали, кількість учасників зросла з 561 тис. 1965-го до 15 млн 1974 року, повідомляють на сайті міністерства сільського господарства США. У 1980-х у Штатах ухвалили кілька законів, які передбачали допомогу з харчуванням бідним верствам населення та підтримку виробників продовольства.
Зараз у США діє програма SNAP (Supplemental Nutrition Assistance Program) – найбільша у країні федеральна програма допомоги з харчуванням сім'ям із низьким рівнем доходу, повідомляють на урядовому сайті. Учасники SNAP отримують допомогу на картку, яку можна використовувати для придбання харчових продуктів, що відповідають вимогам, у роздрібних магазинах.
Середній розмір допомоги для одержувачів продуктових талонів у США становить $251, повідомляв CNN у листопаді 2021 року. Згідно з офіційними даними станом на серпень того самого року, продовольчі талони отримувало майже 41,7 млн американців. Для участі у програмі громадянин має відповідати низці критеріїв, серед яких рівень доходу (відрізняється у різних штатах) та сума залишку на банківському рахунку, визначає цю відповідність спеціальне агентство.
Яких заходів уже вжито в Україні, щоб зупинити зростання цін?
Кабмін 12 січня ввів держрегулювання цін на низку продовольчих товарів та доручив Держстату, Мінагрополітики та Мінекономіки щодня моніторити ціни на продовольчі товари, ліки та паливо.
Однак цього, на думку Кухти, буде замало.
"Державні регулювання цін просто не працюють – бізнес або просто їх не виконує, або носить хабарі, ціни зростають ще більше. Тож ніякого сенсу в цих регулюваннях немає. Можна знизити ПДВ на певні види їжі, яку купляють бідні люди, а можна піти тим шляхом [продуктових карток], який пропонується", – сказав економіст в інтерв'ю "Главкому", яке вийшло за день до засідання Кабміну, 11 січня.
Устенко сьогодні розповів у коментарі "ГОРДОН", що у новітній економічній історії вперше відбувається дискусія про те, як треба діяти, якщо в Україні реалізується негативний сценарій у вигляді інфляційних зовнішніх ризиків.
За словами радника президента, план захисту українців на випадок реалізації того самого негативного сценарію може і не знадобитися, оскільки ці негативні події в економіці можуть і не відбутися.
"У моєму розумінні має бути розроблено чіткий план, що робити, як має діяти влада у разі реалізації несприятливого сценарію. І умовно, коли настає момент ікс, цей конверт із планом дістають зі столу і миттєво починають за ним працювати. Із погляду захисту від ризиків, це абсолютно правильна та відповідальна позиція", – пояснює він.
Хто може отримати допомогу?
Як каже Устенко – соціально незахищені люди – особи з інвалідністю, самотні матері, внутрішньо переміщені особи, люди, які втратили роботу, а також ті, хто живе на допомогу.
"Будь-який ресурс обмежений, а бюджетний – особливо. Інфляція б'є по всіх групах населення, але підтримати одразу всіх (принаймні у короткостроковій перспективі) досить складно. Отже, треба підтримати саме ту групу, яка більше за інших потребує додаткового захисту, – пояснив він. – Їм у разі подорожчання товарів негайно потрібен захист. Це важливе питання. Якщо бюджетний ресурс обмежений, то держава має сконцентрувати увагу на тій групі, яка потребує найбільше".
Як це працюватиме в Україні?
Поки що точно невідомо. Наразі питання реалізації механізму захисту громадян обговорюють, каже Устенко.
На запитання про те, чи готують якийсь законопроєкт для реалізації такої ініціативи, він сказав: "Поки що просто відбувається обговорення. Усе наразі на етапі внутрішньої дискусії". Водночас він задоволений, що обговорення відбувається, оскільки "всі розуміють, що держава думає про це".
"Ми говоримо про те, що потрібна концентрація ресурсу. Інше питання, у який спосіб цю допомогу доправити для конкретного адресата. Якими саме каналами піде підтримка населення – це, у принципі, другорядне питання. Важливо перше – вирішити, що ти забезпечуєш цю підтримку як держава, друге – мати необхідні фонди для такої підтримки. Більш глобальне завдання, яке справді потребує обговорення – створення бюджетного люфту для маневру, щоб мати необхідну суму коштів та підтримати населення, яке потребуватиме додаткової допомоги. Коли ми говоримо про економічні події, треба пам'ятати, що вони мають імовірнісний характер. Може бути 10% імовірність, а може – 90%. Подія може відбутися, а може – і ні. [...] Є багато можливостей, як підтримка може працювати. Наприклад, за аналогією зі звичайними субсидіями, які зараз виплачує держава. Це може також працювати адресно, через систему додаткових тимчасових платежів до соціальної допомоги, яку люди отримують. Це може працювати через систему адресної допомоги а-ля food stamp (яка у нас викликала бурю обговорень)", – пояснив Устенко.
Кухта, крім ідей, озвучених Устенком, пропонує видати громадянам у продуктові картки – захищені продовольчі чеки, які буде надруковано на поліграфкомбінаті "Україна". "Бо смартфони є не в усіх бідних людей", – пояснив він.
Реакція та хайп
"Ці food stamp розбурхали голови" частини учасників дискусії, і деякі з експертів хайпують на темі, зазначив Устенко (його коментар про продуктові картки став приводом для обговорення, жартів та мемів).
Політолог і телеведучий Тарас Березовець поділився мемом про нову "функцію" у застосунку "Дія".
Екснардеп від "Батьківщини" Олександр Ковтуненко зазначив, що "від "кави у Відні" до продуктових карток шлях довжиною в один "квартал"...
...і його слова почали цитувати інші користувачі.
Екснардеп Борислав Береза звернув увагу на те, що виплати пропонують проводити, використовуючи "Дію".
Телеведучий Артем Овдієнко розповів, як працює система продуктових карток на Кубі.
Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко згадала не лише продуктові картки, а й рішення Кабміну запровадити держрегулювання цін на низку продуктів.
"Якщо вже на те пішло, тоді треба боятися взагалі всього і треба було б поставити, скажімо, запитання: "А чому в нас є взагалі бебі-бокси?" Слово "бебі-бокс" нікого не лякає? Чому бебі-бокс [ніхто ] не перекладає як дитячі скриньки? На мою думку, це зловісніше, ніж food stamp. Адже в принципі той, хто хоч трохи розуміється на темі, мав би перекласти цей термін як адресна допомога малозабезпеченим", – зауважив Устенко.
Фінансовий аналітик, асоційований експерт Case Україна Євген Дубогриз у колонці для НВ пише, що ідея з продуктовими картками, "якщо абстрагуватися від тонкої іронії та іскрометного гумору в соцмережах ("Учора кава у Відні, завтра хліб за талонами", Back to USSR), ідея більш ніж здорова".
"Оптимальний, на мій погляд, шлях тут і зараз – часткове адміністративне регулювання, адресні субсидії найбіднішим та обов'язкова комунікація, що це тимчасові та антикризові заходи. А то й звикнути можна. І так поки інфляція не вщухне. Нехай не до 5% (цільовий рівень інфляції від НБУ), але буде хоча б передбачуваною та керованою", – розмірковує він.
А що зі зниженням ПДВ?
Цю ідею висловив Кухта, так роблять у країнах Євросоюзу, зазначає "ВВС News Україна". Проте Устенко вважає, що в українських умовах це "не найкраща альтернатива" виплатам.
“Чому не найкраща альтернатива? Тому що вона, по-перше, викривить конкуренцію, по-друге, вона не концентрує допомогу на найбільш уразливій групі населення, а розпорошить допомогу на всіх. Фактично, та частина [населення], яка її дуже потребує, отримає її в меншому обсязі порівняно з тим, якою могла б бути допомога за розкладу абсолютної адресності. Ще одна причина, з якої я вважаю, що [зниження] ПДВ не дуже добре, – тому що ми говоримо про ймовірні події, які з високою ймовірністю можуть статися, але можуть і не статися. Якщо знизити ПДВ, то потім за викривленої вже конкуренції та за високої вартості адміністрування відкочувати цей каток назад, мені здається, уже було б нелогічно та неправильно. Тому я вважаю адресну допомогу більш правильною", – пояснив він.