ГОРДОН
 
 
ГРОШІ ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Устенко: Через ситуацію на зовнішніх ринках різке зростання цін на продукти буде в усіх країнах

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Устенко: Ми говоримо про гроші, які необхідно знайти на підтримку незахищених груп населення
Устенко: Ми говоримо про гроші, які необхідно знайти на підтримку незахищених груп населення
Фото: Асоціація газовидобувних компаній України / Facebook

Україна стикається із зовнішньою інфляцією, і щоб упоратися з нею, держава має підготувати план допомоги незахищеним верствам населення, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

"Ситуація на зовнішніх ринках зараз більш ніж негативна – простежується збільшення цін по всій сировинній групі й особливо по продуктовій. І ця динаміка передаватиметься на всі відкриті ринки. Україна за визначенням є малою відкритою економікою та приймає правила й ціни, які діють на зовнішніх ринках. Тобто різке зростання цін на продовольство передасться всім, але найсильнішим воно буде у тих країнах, де частка харчових продуктів у споживчому кошику вища", – наголосив Устенко.

За його словами, є безліч причин, через які зросли ціни на зовнішніх ринках. Головні з них – підвищення вартості енергоресурсів та розкручування інфляції в основних емісійних центрах протягом останніх років, що було пов'язано з COVID-19.

"Доказ цьому – збільшена інфляція у США. Зараз вона вища за 6% – це найвищі показники за кілька останніх десятиліть. Для порівняння, 2021 року в Україні інфляція приблизно 10%, і це відносно звичний для нас рівень. Але для США те, що відбувається, зовсім незвично. Можна констатувати, що зворотний бік підтримки американської економіки – це розкручування глобальної інфляції. Оскільки це великий емісійний центр, то плоди пожинатимуть у всьому світі. Цього тижня у блозі МВФ експерти попередили про можливі зміни зовнішньо-економічних контурів, пов'язані зі змінами у монетарній політиці насамперед США, але й інших великих центрів. Фонд повідомляє, що є ризик зростання інфляції, складності залучення капіталів, можливі проблеми з фінансуванням дефіцитів бюджетів. Вони вважають, що ці тенденції будуть передаватися у країни з ринками, що розвиваються. А Україна належить саме до цієї групи країн", – попередив економіст.

Він наголосив, що Україна може зіткнутися з так званою імпортованою інфляцією.

"Важливий момент для розуміння: це не та інфляція, яку створюють у класичному вигляді всередині країни. Під час імпортованої інфляції центробанки країн не можуть та не в змозі ефективно з нею боротися. У нас намагаються стверджувати, що інфляція має внутрішні причини, але це не так. Наразі ми стикаємося саме із зовнішньою інфляцією. Якби йшлося про внутрішню, то наш Нацбанк має більш ніж досить інструментів, щоб контролювати таку інфляцію. Але коли виникає ризик інфляції через зовнішні чинники, потрібно вибудовувати додаткову лінію захисту. Обговорення останніх днів засвідчує, що концептуально будь-яку економічну ідею у нас піднімають на політичні прапори, щоб спробувати на ній заробити політичні очки. Усе зводиться до примітивізму, змішаного з економічними фантазіями. Ми вже чули ідеї про закриття ринку, про адміністративне регулювання... Але єдине, що із цього варто винести, держава має виконати свою основну функцію: захистити своїх громадян", – розповів Устенко.

Отже, зазначив співрозмовник, на перший план виходять питання пошуку ресурсів для підтримки найуразливіших груп населення.

"Треба розуміти, що найсуворіше обмеження у будь-якій країні – бюджетне. Будь-який ресурс обмежений, а бюджетний – особливо. Інфляція б'є по всіх групах населення, але підтримати одразу всіх (принаймні у короткостроковій перспективі) досить складно. Отже, треба підтримати саме ту групу, яка більше за інших потребує додаткового захисту. Це соціально незахищені люди, наприклад, інваліди, матері, які самостійно виховують дітей, переселенці, безробітні, особи, які живуть на допомогу тощо. Їм у разі подорожчання товарів негайно потрібен захист. Це важливе питання. Якщо бюджетний ресурс обмежений, то держава має сконцентрувати увагу на тій групі, яка потребує найбільше", – пояснив радник президента.

Незважаючи на те, що гірші прогнози можуть не справдитися, на думку Устенка, керівництво країни має заздалегідь підготувати пакет заходів, щоб мати можливість за необхідності відреагувати оперативно та злагоджено.

"Економічні події, треба пам'ятати, мають імовірнісний характер. Може бути 10% імовірність, а може 90%. Подія може відбутися, а може й ні. Тому ми зараз говоримо з вами про абсолютно новий контур геоекономіки, яка стала дуже рухливою в останні роки. Швидкість її змін незрівнянна з подіями одного року тому, і тим паче – 10 років тому. Ця категорія постійно змінюється і дає нові вступні дані. Але це не означає, що не потрібно на ці нові вступні реагувати. Фактично вперше в новітній економічній історії відбувається взагалі дискусія щодо того, що робити у разі, якщо реалізується негативний сценарій у вигляді інфляційних зовнішніх ризиків. У моєму розумінні має бути розроблено чіткий план, як має діяти влада у разі реалізації несприятливого сценарію. І умовно, коли настає момент ікс, цей конверт із планом дістають зі столу і миттєво починають працювати. Із погляду захисту від ризиків, це абсолютно правильна та відповідальна позиція", – акцентував Устенко.

Він розповів, які заходи щодо захисту населення обговорюють у керівництва країни.

"Ми говоримо про те, що необхідна концентрація ресурсу. Якими саме каналами піде допомога населенню – це, у принципі, другорядне питання. Важливо перше – вирішити, що держава забезпечує цю підтримку, друге – мати необхідні фонди для такої підтримки. Більш глобальне завдання, яке справді потребує обговорення – створення бюджетного люфту для маневру, щоб мати необхідну суму коштів та підтримати населення, яке потребуватиме додаткової допомоги. Є багато можливостей, як підтримка може працювати. Наприклад, за аналогією зі звичайними субсидіями, які зараз виплачує держава. Це може також працювати адресно, через систему додаткових тимчасових платежів до соціальної допомоги, яку люди отримують. Це може працювати через систему адресної допомоги а-ля food stamp (яка у нас викликала бурю обговорень) – коли гроші надходять конкретній людині на картковий рахунок, але їх можна використовувати тільки для придбання харчових продуктів. Така система у США працює досить давно й успішно", – сказав економіст.

Радник президента прокоментував дискусії, які розгорілися після його слів про можливість запровадження продовольчих чеків та зазначив, що така система підтримки успішно працює у США.

"Ці food stamp схвилювали голови тих, хто (навмисне або ненавмисно) взяв участь у дискусії і був мотивований точно не економічними знаннями та бажанням обговорювати економіку, а спробою впіймати "хайп" на таких обговореннях. Якщо вже на те пішло, тоді треба боятися взагалі всього і треба було б поставити, скажімо, запитання: "А чому в нас є взагалі бебі-бокси?" Слово "бебі-бокс" нікого не лякає? Чому бебі-бокс [ніхто] не перекладає як дитячі скриньки? На мою думку, це зловісніше, ніж food stamp, адже в принципі той, хто хоч трохи розуміється на темі, мав би перекласти цей термін як адресна допомога малозабезпеченим. Насправді ми говоримо щодо грошей, які потрібно знайти і спрямувати на підтримку незахищених груп населення. Можна використовувати багато систем – і food stamp, і соціальну допомогу, і доплати. Можна використовувати "Дію", а можна – всі канали одночасно й одразу. Адже питання в ефективності, швидкості та адресності. Я вважаю, це абсолютно правильна ініціатива, і в цьому напрямі треба рухатися. І після цього обговорення має з'явитися чіткий план", – наголосив Устенко.

Він звернув увагу на той факт, що раніше в Україні ще ніколи не обговорювали і не розробляли планів такого адресного захисту як реакція на зовнішні виклики.

"Поки що просто триває обговорення. Усе наразі на етапі внутрішньої дискусії. І я задоволений, що ця тема зрештою стала предметом обговорення для всіх. Тепер усі розуміють, що держава думає про це, розуміють, що є можливі зовнішні ризики і готують чіткий план дій", – заявив Устенко.

Щодо можливості зниження податку на додану вартість, про яку спочатку йшлося, то на його думку, це не найкраща альтернатива адресної допомоги.

"Тому що [зниження ПДВ], по-перше, викривить конкуренцію, по-друге, не сконцентрує допомогу на найбільш уразливій групі населення, а розпорошить її на всіх. Фактично та частина [населення], яка її дуже потребує, отримає її у меншому обсязі порівняно з тим, якою могла б бути допомога за розкладу абсолютної адресності. Ще одна причина, через яку я вважаю, що [зниження] ПДВ не дуже добре – тому що ми говоримо про події, які з високою ймовірністю можуть статися, але можуть і не статися. Якщо знизити ПДВ, то потім за викривленої вже конкуренції та за високої вартості адміністрування відкочувати цей каток назад, мені здається, уже було б нелогічно та неправильно. Тому я вважаю адресну допомогу більш правильною", – резюмував Устенко.

Контекст:

12 січня Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове регулювання цін на низку харчових продуктів. Постанова уряду передбачає, що в період дії карантину "граничний рівень торговельної надбавки на ці продукти не повинен перевищувати 10% від оптово-відпускної ціни з урахуванням маркетингових, рекламних логістичних послуг, послуг із підготовки, обробки, пакування та інших послуг, пов'язаних із реалізацією кінцевому споживачу".

Держрегулювання цін на продукти в Україні скасували 2017 року, але 2020-го, після початку пандемії коронавірусної інфекції, до нього повернулися – 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив постанову про заходи, спрямовані на стабілізацію цін на товари, що мають важливу соціальну значущість, та товари протиепідемічного призначення.

Олена ПОСКАННА
журналістка, редакторка
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації