Полякам не сподобався опис Волинської трагедії в українських підручниках. Просять "вжити негайних заходів"
17 липня 2025, 00.37
Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька у листі до очільника Міністерства освіти та науки України Оксена Лісового висловила занепокоєння тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюють в українських підручниках з історії. Текст листа публікує агентство РАР 16 липня.
Новацькій не сподобався підручник під назвою "Історія України" для 10 класу, виданий 2023 року, де стверджують, що причиною загострення польсько-українських відносин у період Другої світової війни "були масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою". "Її жертвами стали жителі Хелмської, Підляської, Галицької та Волинської областей. Кривава польсько-українська війна, унаслідок якої загинули не тільки солдати, а й цивільні особи, тривала до 1947 року", – процитувала польська сторона підручник.
Новацька попросила українського міністра "вжити негайних заходів", зокрема переглянути інші українські підручники й підготувати нові, які "відповідатимуть сучасному стану польсько-українських відносин".
Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у межах двосторонньої польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії. Зараз, за словами Новацької, обидві сторони висловлюють сумніви щодо змісту підручників з історії. Вона запропонувала змінити правила роботи комісії, щоб обидві сторони могли пропонувати підручники, які становлять спільний інтерес, для перегляду, а також підготувати спільний підручник з історії.
Контекст
- Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
- Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Верховна Рада України назвала це рішення некоректною оцінкою трагічних подій.
- Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії президенти України й Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда заявляли, що в історії відносин країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними". Але після цього представники польської влади робили антиукраїнські заяви. У травні 2025 року Дуда розкритикував українців за "бандерівські пов'язки" і згадав "геноцид поляків".