Резніков: Якщо Німеччина не змінить позицію щодо відсічі російської агресії, їй доведеться вирішувати проблему "Німецької демократичної республіки"
28 січня 2022, 11.32
Міністр оборони України Олексій Резніков подякував міжнародним партнерам України за військову допомогу і наголосив, що Україна не приймає позиції Німеччини щодо постачання зброї. Про це він говорив під час засідання Верховної Ради, передає кореспондент "ГОРДОН".
Міністр зазначив, що кількість отриманої Україною допомоги озвучувати не може, але стверджує, що "цифра більш оптимістична, ніж те, що лунало в засобах масової інформації".
Зокрема, за його словами, Росія зараз стягнула до українського кордону на 300 танків більше, ніж навесні, але українські військові мають сучасні протитанкові засоби – "Стугна", "Корсар", Javelin, NLAW – "на порядок більше, ніж кількість потенційних мішеней".
Резніков подякував США, Великобританії, Канаді, Швеції, Данії, Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Нідерландам, Іспанії, Польщі, Туреччині, керівництву ЄС, Японії та особисто прем'єр-міністрові Хорватії Андрію Пленковичу за його позицію.
Окремо міністр згадав, що Україна дуже цінує допомогу Німеччини в лікуванні поранених воїнів; знає, що Україна має багато друзів у Німеччині, і вдячна за цю підтримку.
"Але ми не сприймаємо офіційну позицію щодо поставок озброєння та інші рішення, які підривають безпеку Європи та де-факто заохочують агресора. Ми звертаємо увагу наших партнерів на те, що наші прогнози щодо дій Кремля збуваються... Якщо Німеччина не змінить позицію щодо відсічі російської агресії, федеральному уряду доведеться розбиратися не з проблемами ОРДЛО чи окупованого Росією Криму, а з проблемою "Німецької демократичної республіки", і це не перебільшення", – підкреслив Резніков.
Міністр наголосив, що мета Росії – не Україна, а дестабілізація НАТО та ЄС, і зазначив, що "відновлення НДР – це логічне продовження російських вимог, які вже заявлені". Міністр нагадав, що Росія вже висунула вимоги про "демонтаж НАТО" у низці країн, хоча ще недавно це здавалося абсолютно неможливим.
За його словами, матеріальна основа для НДР уже існує, і це не тільки "Північний потік – 2", а й "представники німецького істеблішменту на російських зарплатах".
Контекст
- 17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
- 10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що США і НАТО не надали жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.
- Фінансова допомога Німеччині за перші п'ять років від початку війни 2014 року становила понад €1,4 млрд, проте країна не надавала Україні зброї.
- Наприкінці 2021 року німецький представник у наглядовій раді Агентства НАТО з підтримки й постачання (NSPA) заблокував передання Україні вже оплачених нею через цю структуру НАТО рушниць. Резніков наголошував, що Німеччина блокувала постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про можливе нове вторгнення Росії. За його словами, Берлін у листопаді наклав вето на закупівлю Україною протидронних рушниць і антиснайперських систем через NSPA. Згодом Німеччина пом'якшила позицію за першим пунктом, вважаючи цю зброю нелетальною, тому Україні все ж таки вдалося оформити придбання протидронних рушниць.
- 17 січня 2022 року глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї залишається незмінною.