За її словами, "усі знають, що зараз це не на порядку денному, зокрема й Росія".
Бербок заявила, що народ України хоче жити у мирі та безпеці й багато хто роками розлучений зі своїми сім'ями через конфлікт на Донбасі.
"Ось про що йдеться, а не про швидкий вступ у НАТО. Тому найважливіше завдання зараз – знову поговорити про виконання Мінських угод, щоб люди могли жити вільно та безпечно", – заявила глава МЗС ФРН.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили в СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація й наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе. Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США бачать усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи ухвалив той остаточне рішення.
Посол США в Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Документа поки не опублікували.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що не може докладно говорити про відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". За його словами, зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.
Столтенберг 26 січня заявив, що НАТО також передав свою відповідь Росії. За його словами, є три напрями, за якими Альянс може співпрацювати з Росією. Вони стосуються відносин та контактів між Росією й НАТО, європейської безпеки, зокрема ситуації в Україні та навколо неї, і контролю над озброєннями. "У всіх наших зусиллях ми й далі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, зокрема Фінляндією, Швецією, Грузією та, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він. Також Столтенберг закликав РФ вивести війська з України, Грузії та Молдови.
У письмовій відповіді США Росії щодо так званих гарантій безпеки немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід, заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров.
+5 Київ
