Україна як жертва агресії РФ через запуск газопроводу "Північний потік – 2" має отримати досить високу компенсацію – як у вигляді політичної підтримки, так і у вигляді підвищення її оборонного потенціалу. Про це в інтерв'ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау. Його цитує МЗС країни 30 червня.
За словами Рау, добудова "Північного потоку – 2" створить "серйозний дефіцит безпеки на східному фланзі НАТО" й Україна "опиниться у вакуумі з погляду безпеки".
"Тому я закликаю Німеччину взяти на себе відповідальність за своє рішення запустити "Північний потік – 2" й узяти фактичну, а не фіктивну участь у компенсації дефіциту безпеки", – сказав глава МЗС Польщі.
На думку Рау, президент РФ Володимир Путін "не для того витрачався на будівництво" Північного потоку – 2 ", щоб цим інструментом не користуватися".
"Тому необхідно посилити потенціал стримування як східного флангу НАТО, так і України... Польща готова брати участь у компенсації дефіциту, що виник", – зазначив міністр.
Контекст
- "Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
- Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
- Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
- Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
- У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
- Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- 18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
- Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
- 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
- Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
- Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії та як компенсації за його запуск Україна хоче гарантій безпеки й повернення окупованих територій.