КДБ Білорусі оголосив про затримання "кілера", який мав убити "керівників високого рангу"
24 вересня 2021, 13.40
Комітет держбезпеки Білорусі оголосив про затримання підозрюваного в підготовці замаху на депутата Національних зборів Білорусі Олега Гайдукевича та інших "керівників високого рангу". Про це йдеться в сюжеті державного телеканала "Беларусь 1", опублікованому 24 вересня.
Підозрюваний – 47-річний уродженець Ліди Сергій Соколов, його затримали в хостелі в Жировичах. "Противник серйозний, таких називають кілерами", – ідеться в сюжеті. Підозрюваний, стверджують у КДБ, доправив у Білорусь зброю та боєприпаси і зробив кілька схронів.
На відео допиту, яке наводить "Беларусь 1", Соколов розповідає, що з ним зв'язався "якийсь Олег з України" і запропонував зустрітися в Києві. Чоловік запропонував йому "взяти участь у спротиві" й попросив знайти вогнепальну зброю "для боротьби з режимом".
Як заявив заступник начальника слідчого управління КДБ Костянтин Бичек, Соколов діяв "професійно та автономно", дотримувався конспірації, мав підготовку в мінно-підривній і снайперський справах, завжди носив із собою зброю. Фінансували діяльність затриманого неназвані "іноземні замовники".
У КДБ заявляють, що під час затримання у Соколова знайшли "список потенційних жертв – щонайменше два десятки людей, зокрема судді, міліціонери, керівники високого рангу і впізнавані медійні персони".
"Соколов за завданням іноземних замовників планував напади, аж до фізичного усунення, на співробітників правоохоронних органів, державних і громадських діячів із метою залякування населення та дестабілізації громадського порядку. На його думку, такі дії могли створити умови для відновлення протестної активності й подальшого насильницького повалення чинної влади", – стверджує Бичек.
Проти Соколова відкрили кримінальну справу за ст. 289 (акт тероризму) Кримінального кодексу Білорусі. Зараз підозрюваний перебуває в СІЗО КДБ і "дає свідчення", повідомляють у сюжеті.
Контекст
- У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано і поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
- На тлі протестів відносини між Україною, західними країнами та Білоруссю серйозно погіршилися. Зокрема, Лукашенко неодноразово звинувачував Україну, Польщу і Литву в підтримці й підготовці екстремістів, які нібито прагнуть повалити законну білоруську владу.