Українця обвинуватили в участі в акціях протесту й засудили за двома статтями Кримінального кодексу Білорусі: ч. 1 ст. 342 (участь у діях, які грубо порушують громадський порядок), ч. 4 ст. 16, ч. 4 ст. 341 (організація осквернення споруд і псування майна).
До цього, із 16 вересня 2020 року, він сім місяців провів в ізоляторі тимчасового тримання на Окрестіна, чекаючи на вислання в Україну, а потім його перевели в СІЗО №1.
Час, проведений в ізоляторах, не зарахували під час ухвалення вироку, повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України.
МЗС висунуло вимогу негайно звільнити його і нагадало, що центр "Весна" визнав Ференця політв'язнем.
"Достовірних доказів провини громадянина України в суді наведено не було. Свою провину Михайло Ференець не визнає та через адвоката планує подавати апеляцію. Вважаємо справу Михайла Ференця політично мотивованою, а вирок несправедливим та протиправним. Бездоказове звинувачення та неправове засудження громадянина України є черговими проявами антиукраїнських дій Мінська. Справа Михайла Ференця – це черговий приклад білоруського "правосуддя", унаслідок якого за ґратами опинились десятки й сотні місцевих журналістів і правозахисників, громадських активістів, програмістів, студентів та пересічних громадян Білорусі", – додали в міністерстві.
У відомстві підкреслили, що захищатимуть інтереси Ференця всіма доступними способами.
Контекст
Ференець – уродженець Донецька, він із сім'єю живе в Білорусі з 2012 року. Його затримали 16 вересня 2020 року, ухвалили рішення про його вислання з країни, але потім рішення зупинили. Чоловік своєї провини не визнає, від давання свідчень у суді відмовився.
14 вересня 2021 року в суді представниця ЖЕК Фрунзенського району Мінська розповіла, що Ференець зробив трафаретом на території району протестну символіку, слова "тарган" і гасла, чим завдав збитків у розмірі 2611 білоруських руб. ($1058).
Дружина політв'язня в коментарі "ГОРДОН" розповіла, що Ференцю приписують скоєння порушень у дні, коли він уже перебував в ІТТ на Окрестіна.
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
За даними начальника управління Слідчого комітету Білорусі в Мінську Сергія Паска, тільки в Мінську за фактом масових заходів із липня 2020 року порушено понад 1600 кримінальних справ, документи щодо більше ніж 400 фігурантів уже передали в суди.