"У нас є досить-таки велика група, яка наразі під слідством, усі вони перебувають під вартою, досить велика група так званих анархістів. [...] У них були ще й взаємодії з анархічними рухами і Російської Федерації, і України. Тому там за низкою кримінальних справ, ось у цій кримінальній справі у нас під вартою тримають і не громадян Республіки Білорусь, які теж приєдналися до цього руху", – сказав він.
Представник Слідкому Білорусі стверджує, що "ця група анархістів розвивалася і будувала свою діяльність" задовго до президентської виборчої кампанії, після якої почалися акції протесту.
Паско стверджує, що "вони свою діяльність відточували ще у Брестській області на акумуляторному заводі".
"Немецкая волна" у травні розповідала про протести, які відбуваються у Брестській області Білорусі проти будівництва акумуляторного заводу.
Контекст
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано і поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
За даними Паска, тільки в Мінську за фактом масових заходів із липня 2020 року порушено понад 1600 кримінальних справ, документи щодо більше ніж 400 фігурантів уже передали в суди.
+5 Київ
