+1 Київ
Акції протесту в Білорусі можна кваліфікувати як акт тероризму, заявив 26 жовтня начальник відділу слідчого управління КДБ Костянтин Бичек, повідомляє білоруське державне агентство БЕЛТА.
"Останніми днями в Білорусі почастішали випадки екстремістських виявів із боку протестно налаштованих осіб. Під час несанкціонованої акції, яка відбулася 25 жовтня в Мінську, радикально налаштовані громадяни зробили спробу захоплення будівлі Центрального РУВС. Після припинення співробітниками правоохоронних органів протиправних дій агресивно налаштовані громадяни попрямували у спальні райони міста, де й далі грубо порушували громадський порядок, поставивши під загрозу безпеку та спокій людей", – стверджує Бичек.
За його словами, уночі 25 жовтня в Гомелі під держаком біло-червоно-білого прапора виявили міну-пастку, яка мала спрацювати під час спроби його витягнути. Також він повідомив про дві спроби підпалити торгові кіоски з використанням пляшок із запальною сумішшю.
Окрім цього, Бичек заявив, що вранці 26 жовтня на різних ділянках залізниці встановили п'ять випадків умисного замикання ланцюга. Це спричинило збої в роботі програмного забезпечення і, на його думку, призвело б до численних людських жертв, техногенних катастроф та великих матеріальних збитків.
"Ці дії спланували й реалізували організовані злочинні групи, що мають на меті дестабілізацію суспільно-політичної ситуації у країні, залякування населення, насильницьку зміну чинного конституційного ладу. Такі дії, пов'язані з учиненням вибухів, підпалів, інших діянь, що створюють небезпеку загибелі людей, заподіяння їм тілесних ушкоджень або настання інших тяжких наслідків з метою здійснення впливу на ухвалення рішень органами влади чи перешкоджання політичної або іншої суспільної діяльності, кваліфіковано як акт тероризму", – заявив представник КДБ.
Він зауважив, що діям причетних осіб дадуть відповідну правову оцінку.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента Білорусі. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення, було затримано більше ніж 14 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
25 жовтня в Білорусі був останній день народного ультиматуму, поставленого Тихановською Лукашенку. Цього дня тільки в Мінську на 11-й протестний марш вийшло понад 100 тис. осіб.
Тихановська заявляла, що якщо цього дня Лукашенко не піде у відставку, 26 жовтня білоруси оголосять загальнонаціональний страйк на всіх підприємствах, вийдуть блокувати дороги й обвалять продажі в державних магазинах.
26 жовтня в Білорусі розпочався загальнонаціональний страйк.
