14 травня у Брюсселі відбудеться зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва і прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна за участю глави Європейської ради Шарля Мішеля. Про це 8 травня повідомила пресслужба Євроради.
Зазначають, що Мішель має намір "просувати зусилля ЄС, спрямовані на зміцнення стабільності на Південному Кавказі й нормалізацію відносин між двома країнами".
Після цього, за даними пресслужби, усі три політики домовилися зустрітися за участю президента Франції Еммануеля Макрона й канцлера Німеччини Олафа Шольца на полях майбутнього саміту Європейської політичної спільноти в Кишиневі 1 червня.
Окрім того, Мішель має намір запросити лідерів Вірменії, Азербайджану, Франції і Німеччини на другу зустріч у жовтні під час наступного саміту Європейської політичної спільноти у Гранаді.
"Лідери також домовилися продовжувати тристоронні зустрічі у Брюсселі так часто, як це буде необхідно для обговорення постійних пунктів порядку денного й поточних подій на місцях", – додають у Єврораді.
Попередній раунд переговорів між Азербайджаном і Вірменією відбувся на початку травня у США на рівні глав МЗС. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітають", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
Контекст
- 1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
- 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
- У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістилися 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
- Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
- Після цього між країнами були нові загострення. Наразі Азербайджан, зокрема, блокує Лачинський коридор – єдиний транспортний зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і зовнішнім світом. Через блокаду в Нагірному Карабаху зростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом і електрикою, писав "Кавказский узел".