Нійністьо: Фінляндія і Швеція мають разом рухатися до членства в НАТО
24 січня 2023, 18.21
Фінляндія і Швеція повинні спільно йти до членства в НАТО. Про це 24 січня у Києві на спільній пресконференції із президентом України Володимиром Зеленським заявив президент Фінляндії Саулі Нійністьо.
Відеозапис заходу опублікували у Facebook Офісу президента України.
Представники ЗМІ запитали в Нійністьо, чи може Фінляндія розпочати перемовини щодо вступу в НАТО без Швеції на тлі загрози РФ.
"Щодо нашого шляху до членства в НАТО, я все-таки приєднуюся до своїх ранніх заяв і, зокрема, до заяв мого міністра закордонних справ про те, що треба разом рухатися. Тому потрібно зберігати спокій, – відповів Нийністьо. – І, безумовно, нам потрібно дочекатися результатів виборів у Туреччині і вже потім далі рухатися".
Глава МЗС Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 24 січня, що в переговорах Фінляндії і Швеції з Туреччиною щодо вступу в НАТО необхідний тайм-аут на кілька тижнів – "коли осяде пил після нинішньої ситуації". За його словами, поки що "не треба робити жодних висновків".
Гаавісто вважає, що Анкара навряд чи ухвалить рішення про схвалення заявок від Фінляндії і Швеції до виборів у Туреччині, які мають відбутися в середині травня.
Отже, наступне вікно можливостей для затвердження членства, імовірно, буде між виборами й самітом НАТО у Вільнюсі 11–12 липня, сказав він.
Контекст
- Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
- 28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції і Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Планують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
- Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент країни Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
- Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й на підтримку курдів. Під час одного з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудану поліція дала дозвіл на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлювання думок у Швеції".
- Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" й образливою для "мусульман і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод".