Президент Казахстану назвав протести у країні держпереворотом, а країни ОДКБ – бойовим братством
10 січня 2022, 12.21
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав протести у країні державним переворотом і висловив "особливу подяку" лідерам країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) за підтримку. Про це він сказав під час відеоконференції, присвяченої ситуації в Казахстані, яку опублікували 10 січня на YouTube-каналі агентства ТАСС.
Токаєв заявив, що криза, яка виникла в Казахстані, стала наймасштабнішою за всю 30-річну історію незалежності країни.
Він висловив вдячність президенту Росії Володимирові Путіну.
"Особливі слова подяки хотів би висловити президенту Російської Федерації Володимирові Путіну за виявлене розуміння і швидке вирішення питання про відправлення миротворчого контингенту ОДКБ до Казахстану. З вами, шановний Володимире Володимировичу, ми були на постійному зв'язку з перших днів терористичної атаки на нашу країну", – сказав Токаєв.
Президент Казахстану також згадав лідерів Білорусі, Таджикистану та Киргизстану Олександра Лукашенка, Емомалі Рахмона, Садира Жапарова, назвавши їх "політичним і бойовим братством".
Токаєв підкреслив, що провідні світові ЗМІ неправильно трактують застосування сил ОДКБ і ситуацію в Казахстані загалом.
Влада не застосовує зброї проти мирних демонстрантів, запевнив він.
"Ми ніколи не застосовували і не застосовуватимемо збройні сили проти мирних демонстрантів. Знаючи це, організатори нападу на Казахстан улаштували кілька хвиль агресії. На першому етапі відбулися мирні протести. Потім, зокрема в Алмати, було проведено політичні мітинги, а потім на місто з трьох напрямків, як величезна зграя гієн, кинулися озброєні бойовики. Спочатку вони вдавали мирних демонстрантів. Ввели в оману сили правопорядку і навіть жителів міста", – сказав Токаєв.
Він запевнив, що найближчим часом Казахстан "подасть на суд світової спільноти додаткові докази підготовки й проведення терористичної агресії" проти країни.
Контекст
- Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
- 4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні тривали.
- 5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ. Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде відправлено 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
- Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
- Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
- Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".