Тургумбаєв сказав, що протестувальники "не висували жодних вимог і не погоджувалися на переговори". Він звинуватив їх у мародерстві та нападах на мирних жителів. Водночас, за його словами "з метою підриву авторитету органів влади, злочинці перевдягалися у форму співробітників поліції та військовослужбовців і чинили протиправні дії".
Поліція почала 125 досудових розслідувань "за фактами застосування насильства щодо представників влади, хуліганства, вбивств, а також розбійних нападів та крадіжок".
За словами Тургумбаєва, збитки від протестів становлять понад 87 млрд тенге (приблизно $200 млн).
"Наразі триває проведення контртерористичної операції з відновлення законності та правопорядку в країні. Станом на сьогодні в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували. Сили правопорядку звільнили всі раніше захоплені будівлі акіматів [місцевих адміністрацій]. Відновлюють роботу комунальних об'єктів та систем життєзабезпечення", – сказав Тургумбаєв.
Казахстанське видання Orda.kz повідомляє з посиланням на МВС, що серед затриманих 134 особи посадили в ізолятори тимчасового тримання за підозрою у скоєнні особливо тяжких злочинів, до 516 громадян застосовано адміністративний арешт. Щодо інших проводять "перевірні та оперативні заходи".
Водночас Telegram-канали "Vласть о главном" та Informburo.kz пишуть із посиланням на пресслужбу МВС, що з моменту виходу заяви Тургумбаєва кількість затриманих уже зросла до 5969 осіб.
Напередодні у МВС Казахстану повідомляли, що серед затриманих є іноземці.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Даних про жертв серед протестувальників не оновлювали із 6 січня – тоді МВС країни повідомляло, що серед учасників протесту 26 загиблих та 18 поранених. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізували.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж стверджувала влада.
-1 Київ
