"У низці регіонів країни правоохоронні органи провели оперативні заходи щодо виявлення та затримання злочинців. Загалом до органів поліції доправили 4266 осіб. Серед затриманих є іноземні громадяни", – ідеться в повідомленні.
Зазначають, що в одному із сіл Алматинської області затримали понад 100 осіб, зокрема, за попередніми даними, "громадян сусідньої держави".
"Радио Азаттык" уточнює з посиланням на місцеві департаменти поліції, що у Східно-Казахстанській області протягом останніх днів затримали приблизно 500 людей, у Костанайській – понад 650 осіб. У Костанайській області зазначили, що стосовно 220 осіб тривають адміністративні суди, затриманих мають намір притягнути до адміністративного арешту строком від п'яти до 15 діб.
Також проводять розслідування за ст. 269 Кримінального кодексу Казахстану (напад на будівлі, споруди, засоби сполучення та зв'язку або їх захоплення), вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 12 років із конфіскацією майна.
Увечері 7 січня повідомляли про 3,8 тис. затриманих.
Інформації від самих протестувальників щодо кількості затриманих та постраждалих немає.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі райадміністрації (акімату) із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня по всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимкнули інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
У МВС Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
За даними МВС Казахстану, унаслідок спецоперацій силовиків убили 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
0 Київ
