Human Rights Watch закликала Казахстан негайно скасувати наказ про стрільбу на ураження без попередження

Світ

Влада Казахстану має "негайно" скасувати наказ силовикам про стрільбу без попередження, виданий на тлі масових акцій протесту у країні. Про це 7 січня заявила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch.

Такий наказ "порушує міжнародно-правові зобов'язання Казахстану щодо дотримання та захисту права на життя", наголосили в організації.

"Поліція і збройні сили мусять зробити все можливе для захисту людського життя і мають застосовувати силу, зокрема смертоносну, лише у крайньому разі. Відповідні органи мають забезпечити оперативне, незалежне та ретельне розслідування будь-яких заяв про насильство і незаконні вбивства", – ідеться у заяві.

Заступниця глави Human Rights Watch щодо криз і конфліктів Летта Тейлор зазначила, що весь світ стежить, чи продемонструє уряд Казахстану свою повагу до "основних прав людини свого народу".

"Для казахстанської влади дуже важливо гарантувати, щоб усі сили безпеки на місцях діяли з метою захисту людських життів і відповідали, якщо вони цього не роблять. Це починається з негайного скасування наказу "стріляти без попередження", – заявила вона.

У Human Rights Watch висловили побоювання у зв'язку з тим, що протестувальників влада Казахстану називає "терористами".

"Сили на місцях мають вважати всі збори ненасильницькими, навіть якщо влада називає їх незаконними, якщо є окремі випадки насильства або якщо зовнішні суб'єкти, такі як противники протесту або провокатори, вдаються до насильства. Збори – це часто різноманітні заходи, і учасники не втрачають своїх індивідуальних прав лише тому, що деякі з них поводяться агресивно", – пояснили правозахисники

Вони підкреслили, що є "шквал" інформації про загиблих учасників протесту та "солдатів, які безладно стріляють бойовими набоями".

"Уряд Казахстану має виявляти нульову терпимість до надмірної сили з боку своїх органів безпеки або будь-яких іноземних військ у країні та забезпечувати дотримання міжнародно-правових норм", – вважає Тейлор.

7 січня стало відомо, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

"Правоохоронним органам та армії я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном лунають заклики сторонам провести перемовини для мирного вирішення проблеми. Яка дурниця! Які можуть бути перемовини зі злочинцями, з убивцями? Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами – як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тому їх потрібно знищувати. Це буде зроблено найближчим часом", – сказав Токаєв.

Контекст

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста у Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли у заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та змістив першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести в країні продовжилися.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті і поранені.
У МВС Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
За даними МВС Казахстану, унаслідок спецоперацій силовиків було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення. Влада повідомила про затримання 3,8 тис. осіб.