"У зв'язку з численними людськими жертвами внаслідок трагічних подій у низці регіонів країни президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ухвалив рішення оголосити 10 січня 2022 року днем загальнонаціональної жалоби. Відповідний указ буде опубліковано на сайті Акорди", – написав він.
Точна кількість загиблих наразі невідома. Влада не оновлювала даних із 6 січня – тоді МВС Казахстану повідомляло, що серед правоохоронців загинуло 18 людей, постраждало 748, серед учасників протесту 26 загинули та 18 було поранено. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізовано.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про загиблих та постраждалих ніхто не озвучував.
На сайті президента Казахстану повідомляють також, що 8 січня Токаєв провів засідання оперативного штабу. Він вислухав доповіді генпрокурора, голову Комітету національної безпеки, в.о. міністрів внутрішніх справ та оборони та дав доручення "щодо забезпечення злагодженої та оперативної роботи залучених відомств з метою стабілізації ситуації на користь громадян країни".
Зокрема, Токаєв доручив приділити особливу увагу питанням відновлення адміністративних, соціальних та комунальних об'єктів, інфраструктури міста Алмати та інших регіонів, які постраждали внаслідок протестів, котрі Токаєв називає "терористичними атаками", та їх придушення.
Пресслужба президента зазначає, що допомога з охороною об'єктів від миротворців Організації Договору про колективну безпеку в Нур-Султані "дала змогу вивільнити частину сил казахстанських органів правопорядку та передислокувати їх до Алмати для участі у контртерористичній операції".
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня по всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимкнули інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Станом на ранок 8 січня МВС Казахстану повідомляло про понад 4 тис. затриманих.