Низка європейських країн приєдналася до санкцій ЄС проти Білорусі 

Контекст

• 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
• Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
• Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
• 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
• Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
• У листопаді ЄС ввів санкції проти Олександа Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
• У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
• 16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
• 21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопоставлені військові. За даними "Радыё Свабода", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Алексін і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.
• 24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. До них належать заборона на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов й ідентифікації користувачів в інтернеті; заборона постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з воєнною метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами з вмістом калію та тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборона на послуги страхування для білоруського уряду й державних органів країни та інше.