Низка європейських країн приєдналася до санкцій ЄС проти Білорусі

Світ

Шість європейських країн приєдналися до санкцій Євросоюзу проти Білорусі. Про це йдеться в деклараціях високого представника Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля про долучення третіх країн до рішень Ради ЄС 2021/1001 та 2021/1002, опублікованих 6 липня.

Ідеться про санкції, які ЄС ввів 21 червня проти 78 фізичних та восьми юридичних осіб.

До санкцій проти однієї юридичної особи приєдналися сім країн: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія. До санкцій проти 78 фізичних та семи юридичних осіб приєдналися шість країн: Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія.

"Вони забезпечать відповідність своєї національної політики цьому рішенню ради. Європейський союз бере до уваги це зобов'язання і вітає його", – зазначено в деклараціях.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Олександа Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопоставлені військові. За даними "Радыё Свабода", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Алексін і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.
24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. До них належать заборона на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов й ідентифікації користувачів в інтернеті; заборона постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з воєнною метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами з вмістом калію та тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборона на послуги страхування для білоруського уряду й державних органів країни та інше.