Столтенберг назвав три напрями, за якими НАТО може взаємодіяти з Росією
26 січня 2022, 21.41
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав три напрями, за якими Альянс може взаємодіяти з Росією. Про це він повідомив 26 січня на брифінгу, який транслювали на сайті організації.
"НАТО твердо вірить у те, що напруженість і розбіжності мають вирішувати через діалог і дипломатію. Не за допомогою сили або погрози силою. Сьогодні НАТО передав Росії наші письмові пропозиції. Ми робили це паралельно зі Сполученими Штатами. Дозвольте мені виділити три головні сфери, в яких ми бачимо можливості для прогресу", – заявив генсек.
Перший напрям, за його словами, стосується відносин між Росією і НАТО.
"Росія розірвала дипломатичні відносини з НАТО, що ускладнює наш діалог. Тому нам треба відновити наші відповідні офіси у Москві та Брюсселі. Ми також маємо повною мірою використовувати наші наявні канали зв'язку між військовими для забезпечення прозорості та зниження ризиків, а також розглянути можливість створення цивільної гарячої лінії для використання у надзвичайних ситуаціях", – сказав він.
Другий напрям стосується європейської безпеки, зокрема ситуації в Україні та біля неї.
"Ми готові вислухати побоювання Росії і вести реальну розмову про те, як підтримувати і зміцнювати основоположні принципи європейської безпеки, під якими ми всі підписалися, починаючи з Гельсінського заключного акта. До цього входить право кожної нації обирати свої заходи безпеки. Росії треба утримуватися від застосування сили примусу, агресивної риторики і зловмисних дій, спрямованих проти союзників та інших країн, Росія також має вивести свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщені без згоди цих країн. Усім сторонам треба конструктивно долучитися до зусиль щодо врегулювання конфліктів, зокрема у нормандському форматі", – сказав генеральний секретар.
Третій напрям стосується "зниження ризиків, прозорості і контролю над озброєннями".
"Історія показала, що залученість у ці питання може гарантувати реальну безпеку для всіх. Тому нам потрібні практичні заходи, які призведуть до реальних змін. Як перший крок ми пропонуємо провести взаємні брифінги з навчань та ядерної політики у Раді Росія – НАТО", – заявив він.
Генсек також заявив про необхідність модернізувати Віденський документ про військову транспарентність і працювати над зниженням космічних і кіберзагроз.
"Ми маємо проконсультуватися про способи запобігання інцидентам у повітрі та на морі і підтвердити повне дотримання міжнародних зобов'язань із хімічної і біологічної зброї. Нарешті, нам треба серйозно поговорити про контроль над озброєннями. Зокрема про ядерну зброю та ракети наземного базування середньої та меншої дальності", – сказав Столтенберг.
Він заявив, що ці три напрями "є порядком денним для змістовного діалогу", і запросив країни НАТО і Росію на серію зустрічей "для детальнішого розгляду всіх цих питань" у межах Ради Росія – НАТО.
"Союзники готові зустрітися якнайшвидше. У всіх наших зусиллях ми й надалі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, зокрема з Фінляндією, Швецією, Грузією і, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він.
Столтенберг наголосив, що НАТО – оборонний союз, який не прагне конфронтації.
"Але ми не можемо і не підемо на компроміс щодо принципів, на яких ґрунтується безпека нашого Північноатлантичного альянсу та безпека у Європі і Північній Америці. Ми, як і раніше, повністю віддані нашому установчому договору та нашому зобов'язанню з колективної оборони, закріпленому у статті 5. Ми вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту всіх союзників", – сказав генсек.
Контекст
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- 17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- 10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
- Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
- Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
- Посол США у Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмові відповіді США і НАТО на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Документів наразі не опублікували.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що не може докладно говорити про відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". За його словами, зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.