Серед російських миротворців, які загинули 20 вересня в Нагірному Карабаху, був заступник командира російського миротворчого контингенту в регіоні Іван Ковган. Про це 21 вересня повідомили російське видання "СеверПост" і Санкт-Петербурзький клуб моряків-підводників і ветеранів ВМФ.
По машині російських військових, за даними МО РФ, відкрили вогонь зі стрілецької зброї під час повернення миротворців РФ зі спостережного посту в районі населеного пункту Джанятаг. Російське міноборони не називало прізвищ військовослужбовців і не повідомляло про їхню кількість. Російська пропагандистка Маргарита Симоньян уточнила в Telegram, що загинуло п'ятеро росіян, не вказавши походження цієї інформації.
Повідомляють, що капітан 1-го рангу Ковган також був заступником командувача підводних сил Північного флоту з військово-політичної роботи. Його відрядили в Карабах кілька місяців тому. Офіцер загинув за два дні до 53-річчя.
Єкатеринбурзьке видання Ura.ru повідомило, що ще одним із загиблих був полковник Центрального військового округу Тагір-Мурод Караєв.
"Він разом зі змінником вирушив змінити своїх людей на посту. Їхню машину розстріляли. Поклали всіх", – стверджує джерело видання.
21 вересня пресслужба Кремля повідомила, що з ініціативи азербайджанської сторони відбулася телефонна розмова між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом країни-окупанта РФ Володимиром Путіним.
У Кремлі зазначили, що Алієв "просив вибачення і висловив глибокі співчуття" щодо трагічної загибелі військовослужбовців російського миротворчого контингенту. Він пообіцяв президенту РФ, що буде проведено найретельніше розслідування й усіх винних "буде належне покарано".
"Президент Азербайджану також висловив готовність надати матеріальну допомогу сім'ям загиблих", – ідеться в повідомленні пресслужби Путіна. Про реакцію президента РФ на вибачення Алієва у звіті Кремля про телефонну розмову лідерів країн не згадують.
Невдовзі після розмови Алієва з Путіним російський "Інтерфакс" повідомив у Telegram із посиланням на джерело серед російських силовиків, що командира корпусу армії Азербайджану, чиї підлеглі винні в загибелі російських миротворців, усунули від обов'язків, а перших підозрюваних затримали.
Контекст
- 1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я й припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
- 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху вибухнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
- У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
- Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
- Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах з Вірменією і зовнішнім світом".
- Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру й стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".
- "Влада" невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху виведуть підрозділи армії Вірменії, які залишалися там. Окрім того, досягнули угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" і виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху.