По техніках-авіаторах, яких відправляють у піхоту. Так, саме це є маркером цієї системи. Яка вперто жила у своїй бульбашці, а тепер готова обміняти техсклад авіаційного підрозділу, який будується багато років і потребує спеціалізованого складу людей із відповідною освітою, на дві з половиною роти піхоти.
Як і відправка артилерії в окопи, і РЕБівців, і пілотів.
Це ми вміємо ах…єнно. Покращувати координацію не вміємо, розміщувати підрозділи на лінії відносно реального складу боєздатності не вміємо, реагувати на потреби фронту – не вміємо.
Просто для розуміння інших маркерів фронту. Пам'ятаєте проблему "нескоординованого РЕБ", вимоги організувати єдиний центр координації та контролю над кожним засобом, матюки пілотів по "Нотах"?
Ну так нічого з тих часів не змінилося.
А координація піхотних угрупувань військ – ще більш складна задача.
Ну, тут хоч новина прийшла, що не будуть розбудовувати нові військові частини, а будуть підсилювати існуючі. Рішення запізнилося всього лише на рік, але хай хоч так. Треба було вгатитися зі 155-ю так, щоб уже з позором, і тільки потім прийняти рішення, про яке вже за…балися казати всі навколо. Що треба підсилювати працюючі бригади, а не за рахунок їх обезкровлення формувати небоєздатні підрозділи, які потім видають... хм, у підпорядкування "старих" бригад. Які потім мають гемор із купою приданих відносно боєздатних підрозділів при дефіциті своєї піхоти.
Просто як реагувати на новину, що рішення про відправку техніків у піхоту узгоджувалося до прийняття рішення про недоцільність розбудови нових бригад, я, чесно сказати, не знаю. Тобто спочатку ми відправляємо техніків-авіаторів у піхоту, і тільки після того розуміємо, що в нас немає особового складу на нові бригади. Саме в такій послідовності.
Що ж. Якщо логіка – не сама сильна сторона нашої системи, то як ми вигравати збираємося?
Джерело: Serg Marco / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора