$36.46 €39.65
menu closed
menu open
weather 0 Київ
Олексій Давиденко
ОЛЕКСІЙ ДАВИДЕНКО

Бізнесмен, ексдепутат Київради

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Ми вирішили, що коронавірус – головний біль влади, і не морочимося з карантином. Але водночас усі стогнуть: "Ой, бля. Знову антирекорд"

За ситуацію з коронавірусом в Україні громадяни із владою є солідарно відповідальними, вважає ексдепутат Київради, бізнесмен Олексій Давиденко.

Мої друзі прилетіли стосовно роботи в Німеччину.

Їдуть з аеропорту з таксистом-хорватом і розмовляють. Він зняв маску, і вони без масок. На світлофорі їм голосно сигналить сусідня машина, і водій руками показує – мовляв, надіньте негайно маски.

Відчинили вікно.

– У чому річ?

– Я зараз сфотографую ваші номери і поскаржуся в поліцію. Ви та ваші пасажири з порушенням закону їдуть без масок.

І що ви думаєте? Водій таксі одразу ж почав просити вибачення, надів маску і попросив моїх друзів теж надіти. До кінця шляху ніхто вже маски не знімав.

Увечері. Дорогою в готель зайшли у продуктовий купити воду. Забули про маски. На них відразу накинулися інші покупці і буквально виштовхали з магазину. Друзі кажуть, на нас усі так дивилися, ніби ми в них украли щось.

Уранці. Друзі приїхали на зустріч у великій офісний центр. Уже в масках – усе як годиться. Після зустрічі вийшли з будівлі, зняли маски і вирішили перекурити.

Одразу ж вибігла охорона:

– Ви не можете знімати маску, перебуваючи ближче, ніж за 50 метрів від будівлі. Надіньте негайно.

Хтось скаже – стукацтво. Хтось тупо пошле. Але. Після українських реалій тотального недотримання карантину – мої друзі шоковані побаченим у Німеччині.

Самосвідомість і відповідальність німців, як завжди, – на позамежному рівні. Усе чітко, усі дотримуються правил, люди реально ходять усюди в масках.

Це не питання – допомагають маски чи не допомагають. Люди дотримуються самі й вимагають від оточення дотримуватися написаних та ухвалених правил.

Чуєш, Ляшку. Правила пишуть, щоб їх дотримуватися.

Кажуть, в Україні знову рекорд виявлень коронавірусу. Ну, так ми ж вирішили, що цей вірус нас не стосується.

Типу це головний біль влади. Це вони мають стежити, а не ми.

Ми не робимо зауважень порушникам. Ми не бойкотуємо заклади, які працюють за беззаконням. Ми вже й самі не сильно морочимося з карантином.

Але зате, куди не прийдеш, скрізь стогін:

– Ой, бля. Знову антирекорд.

– Ой, бля. Ми в "червоній" зоні.

– Ой, бля. Ми під забороною в Європі.

– Ой, бля. Коли ж це скінчиться?

Думаю, нам варто у дзеркало подивитися, щоб зрозуміти – ми є солідарно відповідальними із владою за весь той п...здець, який мляво зростає і триває вже не перший місяць. І кінця та краю йому не видно...

Джерело: Алексей Давиденко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.