Щодо дебатів Трампа та Гарріс.
Дебати на перший погляд могли здатися досить нудними для нас. Багато говорили про внутрішню політику. Права жінок на аборти, мігранти і решта гострих, але виключно американських питань.
Та все ж таки був і блок про зовнішню політику, Україну та війну. Який є ключовим для нас.
Гарріс запевнила, що продовжить надавати допомогу Україні, бо це стратегічне завдання США. Але нічого не сказала про те, як саме її політика буде відрізнятися від політики Байдена та чи буде відрізнятися взагалі. А як ми знаємо, теперішньої допомоги вистачає, щоб протистояти Росії, але не перемогти її. Це важливо розуміти.
Трамп же навпаки – уникнув прямої відповіді на запитання про перемогу України. Він продовжив свою вже класичну риторику про закінчення війни перемовинами за його президентства. Або, як він сказав, і до початку його повноважень.
Загалом, нічого нового у ключовому для нас питанні сказано не було.
Трамп також згадував Україну у зв'язці з питанням війни в Ізраїлі, знову ж таки наголосивши на стратегічних програшах демократів на Близькому Сході.
Війна з Іраном є одним із можливих сценаріїв, і це й не дивно. Іран наростив виробництво ракет та Shahed, співпрацює з Росією та, ймовірно, вже має ядерну зброю. І це при тому, що він є стратегічним ворогом Ізраїлю, який так чи інакше підтримують обидва кандидати у президенти США. Який це матиме вплив на Україну – ми вже знаємо. Наше питання відійшло на другий план і, відповідно, питання поставок озброєння теж.
"Ми стоїмо на порозі третьої світової", – сказав Трамп. Це розуміють уже всі. Тільки от в Україні вона вже триває. Головне питання – де і коли почнеться наступний етап.
Ну, і ключове.
Ми маємо усвідомити, що наше життя повинно залежати лише від нас. Наша держава, наша політика, наші рішення.
Дебати двох людей, які ніколи не були в Україні, – це абсолютно не те, що має цікавити українців. Проте на даному етапі саме вони вирішують нашу долю.
Реальність поки така, але від такої моделі ми повинні на ментальному рівні відмовлятися вже зараз.
Джерело: Олексій Гончаренко / Telegram
Джерело: Олексій Гончаренко / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора