ГОРДОН
 
 
Андрій Гайдуцький

Партія "Сила і честь", доктор економічних наук.

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Амністія капіталу – один із головних кроків у підтримці розвитку бізнесу та прискоренні зростання економіки України до 7–8% на рік

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Як успішно провести амністію капіталу в Україні?

Питання повернення капіталу українського бізнесу в Україні давно назріло. Протягом багатьох років його виведенню із країни сприяли недовіра до податкової системи, корупція в судах та органах внутрішніх справ, чим часто користувалися можновладці, щоб "відтиснути" бізнес або заощадження бізнесменів. Тому питання повернення капіталу через його амністію (так зване прощення за раніше несплачені податки) вже обговорювали декілька разів (у 1999-му, 2009-му і 2015 роках). Проте комплексно ніхто так і не підійшов до вирішення цього завдання.

Наразі, на тлі безпрецедентного рівня довіри до нової влади, з'явилася чудова можливість повернути до України хоча б частину виведених коштів. Тому такі партії, як "Слуга народу", "Сила і честь", і планують об'єднатися в коаліцію, щоб провести успішну амністію капіталу. Це один із головних кроків у підтримці розвитку бізнесу та прискоренні зростання економіки до 7–8% на рік. Та й потреба у припливі капіталу до країни просто неймовірна. Попередня влада хоча і створила декілька агентств із залучення інвестицій, а рейтинг України в легкості провадження бізнесу виріс удвічі, проте обсяг інвестицій за 2007–2018 роки впав майже уп'ятеро (і продовжує падати в 2019 році). Протягом цього часу обсяг тих самих грошових переказів від українських мігрантів виріс удвічі (до $11 млрд). Усе це підтверджує, що в Україну вірять лише українці. Тому й потрібна амністія капіталу, щоб український бізнес зміг безпечно й гарантовано вкласти свої заощадження для розширення своїх проєктів на батьківщині.

Влада має чітко окреслити декілька головних моментів, які дадуть змогу успішно провести амністію капіталу.

Перше. Мета заходу – залучення капіталу в економіку України. Тільки за цього формулювання бізнес захоче повернути гроші до країни. Водночас потрібно доносити, що заявники (учасники кампанії з амністії капіталу) мають право використовувати кошти в Україні на власний розсуд, а мінімальні терміни перебування цих коштів у країні становитимуть від шести до 12 місяців. Тобто власники коштів мають розуміти, що вони залишаються повноцінними їх керівниками. Якщо влада озвучить, що цілями амністії буде наповнення бюджету, сплата податків і подібні гасла, є величезні ризики, що заявників буде дуже мало.

Друга. Податкова ставка на амністований капітал має наближатися до 0%. Досвід інших країн свідчить, що, чим вищі ставки, тим гірший перебіг амністії. Коли є термін, протягом якого заявник може амністувати кошти під 0%, тоді амністію вважають найуспішнішою. Так було в Аргентині у 2017 році (ставка стартувала з 0%) і тоді вдалося залучити понад $116 млрд. В Індонезії у 2017-му амністію проводили у три етапи і ставка варіювалася від 2% до 10%. Це дало змогу вже на першому етапі повернути левову частку із $367 млрд. Однак у більшості країн, де ставка була вищою за 5%, амністія здебільшого була провальною, а результати виявилися нижчими за прогнози.

Окрім того, можна поділити розмір ставки залежно від розміщення амністованого капіталу: якщо його переводять до України, тоді ставка, наприклад, 0%, якщо його залишають в іншій країні, але декларують до амністії – тоді ставка 5%. Важливо задекларувати, куди підуть отримані бюджетом кошти. Це має бути не "загальний котел", а конкретні статті. Це також істотно впливає на успішність амністії. Наприклад, у Туреччині під час амністії 2013 року (тоді ставка становила 2%) влада декларувала, що 23% від отриманих бюджетом коштів буде спрямовано на шкільну освіту.

Третє. Дотримуватися анонімності під час і після амністії. Відомо, що гроші люблять тишу. Меседжі типу "олігархи повинні...", "олігархи зобов'язані..." або згадки конкретних прізвищ зі списку Forbes лише погіршать результати амністії. Усі ті зі списку Forbes, про кого ви думаєте, читаючи цю статтю,  будуть останніми, хто почне повертати кошти до України, тому що пильно стежитимуть за перебігом кампанії з амністії. Влада має зробити все можливе, щоб максимальна кількість потенційних заявників із різним рівнем доходів і капіталів за кордоном узяла участь в амністії.

Світовий досвід свідчить, що амністія в Україні може стати дуже масштабною за правильного дотримання анонімності. Наприклад, у Великобританії в амністії капіталу взяли участь 45 тис. заявників у 2007 році, в Аргентині – понад 200 тис. (2008-го), в Індії – 466 тис. (1997-го), в Індонезії – майже 1 млн (2017-го), в Італії – 1,2 млн заявників (1982-го). Середня сума заявника також буде невисокою: у Великобританії у 2007 році вона становила 39 тис. фунтів стерлінгів, в Індонезії – $395 тис. (2017-го), у Росії – $855 тис. (2018-го). Головними агентами із залучення коштів мають стати банки як єдиний тип організацій, яким довіряють усі учасники "угоди" (влада й заявники), тому що інститут банківської таємниці досі успішно діє.

Четверте. Долучити регіональну владу до проведення амністії. Регіональна влада має відіграти головну роль в успішності залучення амністованого капіталу. Саме вона має розпочати активну комунікацію й розробити необхідні механізми для бізнесу, щоб той повертав капітал на батьківщину. Причому лідером тут має стати місцева влада південно-східних регіонів – центрів промислового (передусім металургійного) і аграрного експорту, оскільки саме ці групи компаній мають найбільший валютний виторг, а отже, частина його осіла за кордоном у країнах із пільговим оподаткуванням. Організаційну й технічну допомогу тут можуть надати донори, наприклад, USAID та його програма DOBRE, спрямована на розвиток місцевих громад. Один із головних напрямів, куди можна спрямувати частину амністованого капіталу, – інфраструктура. Із цією метою місцева влада може сформувати різні механізми залучення коштів заявників.

У 2019 році місцеві бюджети становитимуть майже 300 млрд грн. Влада може задекларувати, що готова вкласти частину цих коштів, якщо інвестори-заявники також виявлять готовність до таких інвестицій. Наприклад, у світі дуже багато програм, коли до $1 з боку приватного інвестора місцева влада теж дає $1 інвестицій, причому інвестори самі мають право вибрати тип інфраструктури, куди вони хочуть вкласти кошти. Окрім того, якщо інвестор-заявник хоче побудувати новий завод, місцева влада може знизити рівень місцевих податків (передусім земельний податок), а також узяти на себе питання підготовки земельного майданчика. Адже вони розуміють, що такий інвестор вирішить головне питання – створення робочих місць, що зменшить відтік населення з регіону.

П'яте. Сприяти масштабності проведення заходу. Якщо центральна влада хоче успішно провести амністію, на неї треба дивитися максимально широкоформатно. Період самої амністії має тривати приблизно шість місяців. До підготовки до амністії потрібно долучити всю інфраструктуру, якій довіряють потенційні заявники, а це банки й аудиторські/консалтингові компанії. Агентами податкового та фінансового моніторингу мають стати лише банки (отримані кошти також перевірять на відповідність вимогам FATF). Роль податкової та митної служби має бути мінімальною, і про них не має бути згадок під час кампанії. Значну роль відіграють саме аудиторські/консалтингові компанії з "великої четвірки", адже заявники консультуватимуться, і їхній коментар буде вирішальним в ухваленні рішення щодо повернення коштів до України.

Також влада має вітати амністію будь-яких активів (гроші, нерухоме та рухоме майно, коштовності, цінні папери, роялті тощо). Окрім того, треба приготуватися, що частину коштів буде легалізовано всередині України, частина може прийти з інших країн, і лише невелика частина може надійти з так званих офшорів. Наприклад, унаслідок наймасштабнішої амністії капіталу в Індонезії, з офшорів було повернуто лише $11,2 млрд із $367 млрд коштів, які потрапили під амністію капіталу.

Якщо нова влада зможе виконати всі п'ять пропозицій щодо амністії капіталу, є високий шанс, що до України надійдуть значні валютні кошти, а економіка матиме новий стимул до зростання. Коли ж кошти потраплять в економіку, зростуть і обсяги податкових надходжень, оскільки спрацює "мультиплікаційний ефект", адже ці інвестиції почнуть витрачати на придбання товарів і послуг, оплату праці. І ще один важливий момент – зростуть золотовалютні резерви, оскільки більша частина з отриманих коштів надійде у валюті, що дозволить і надалі утримувати стабільність гривні.

Джерело: "ГОРДОН"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги