0 Київ
79 років тому Німеччина підписала капітуляцію, за вісім днів після самогубства Гітлера в його бункері. Десятки мільйонів смертей набули нехай нерівноцінного, але хоч якогось сенсу.
З'явилося відчуття, що людство все ж таки не божевільне, хоча Радянський Союз це відчуття швидко розвіяв. Цей день у світі називають VE Day – Victory in Europe Day.
За 79 років ще один бункер усе ще має господаря. Найпрогресивніші університети світу змушені викликати в кампуси мало не армії, щоб припинити антисемітські протести. В ООН засідають росіяни.
VE Day у країні, яка зазнала від війни просто непомірних втрат у людях, економіці, шансах на нормальне майбутнє, перетворили на шабаш зомбі. Учора зомбі спостерігали по телевізору, як їхню надію пожити вільно узурпували ще щонайменше на шість років.
Вони ж із цікавістю розглядали аквадискотеку і трон у палаці свого ватажка, трон вартістю як три дитячі лікарні. І аплодували.
У Twitter (Х) щосили точиться третя світова, політики грають у вибори, ніби вони безсмертні, Україна бореться під шум пропозицій з усього світу нарешті здатися і змінити цю картинку в Instagram, набридло.
Одеса майже звикла до обстрілів. Несамовита атака на Трасу здоров'я зі шрапнеллю, щоб убити якомога більше "живої сили", уже лякає не так сильно, як два роки тому лякали інші атаки.
Вітер із моря шарпає шматки обгорілого дотла готелю на центральній набережній міста. Люди втомилися боятися, втомилися злитися, втомилися плакати.
Здається, щось пішло не туди. 79 років ми вчили якийсь не той урок, якось недостатньо глибоко, з неправильними вчителями. Схоже, людство все ж таки не здатне робити висновки із чужого досвіду, тільки зі свого і тільки років на 70, не довше.
Українці сьогодні, схоже, тверезіші й адекватніші за весь світ. Мимоволі, але ми бачимо те, що відбувається, без рамочки "потенційно неприйнятний контент". Тому ми однозначно говоримо "ніколи знову". Чи вистачить нашого голосу на всіх?
Джерело: Stavnitser Andrey / Facebook
