+1 Київ
Я не знаю, на що погодиться офіційний Київ. Я лише переконаний у тому, що офіційний Київ ніколи, за жодних обставин не погодиться на капітуляцію України. Хочу нагадати тим, хто не знає, особливо в Росії, що у Конституції чітко передбачено (а це основний документ Української держави), що Україна має стати членом, перше, Європейського союзу, друге – стати членом НАТО.
Мені цілком зрозуміла російська гра. По-перше, все, що сьогодні відбувається навколо так званих переговорів – це чергова путінська нацистська брехня і не більше, ніж купівля часу, а точніше, спроба купити час для того, щоб перегрупувати свої війська, для того, щоб далі робити те, що сьогодні нацистський злочинець Путін уже заявив. Він сказав, що в нього все йде за планом. Я, щоправда, не знаю, які в нього плани, як у нього все йде за планом. Тому що, в принципі, тому, що він розв'язав війну проти України, весь світ побачив, що одна з найпотужніших армій світу, якою вона була до 24 числа, програє українській армії та українським Збройним силам.
Повертаючись ще раз у нейтральний статус, ще раз хочу нагадати, що це пряма норма української Конституції. Іншого шляху захистити Українську державу, окрім членства в НАТО та Європейському союзі, не було, немає і не буде.
Адже це не компроміс. Переговори – це тоді, коли всі сидять за столом переговорів, а не тоді, коли вам приставили до скроні пістолет і кажуть: "Ми хочемо провести переговори з вами. Не хотіли б ви піти з нами на компроміс?" Адже це не переговори. Це нічого не має спільного із переговорами.
Україна вже мала нейтральний статус. Я хочу нагадати, що це було. Україна мала нейтральний статус. І, до речі, тоді, коли Росія напала на Україну у 2014 році, коли вона незаконно анексувала Крим, коли вона відправила свої війська та незаконно вкрала частину території Донецька й Луганська, у нас був закон про основи національної безпеки. Там було чітко, чорним по білому, написано, що Україна фактично є нейтральною державою. І що?
Я не говорю про те, щоб не проводити переговорів. Моя логіка така. Правильно робить український уряд, який скеровує своїх переговорників. Думаю, абсолютно правильно. Чому? Тому що ми маємо демонструвати всьому світу, що ми хочемо досягти миру. Що взагалі може бути сьогодні у порядку денному переговорів? У порядку денному переговорів може бути кілька пунктів.
Перший та головний пункт– це припинення вогню. Ну, мені це схоже на Мінські угоди, пам'ятаєте, які були підписані, там два "Мінська" було. Там було кілька сторінок різних угод, але головне там було – припинення вогню. Я хочу нагадати, що жодного разу з Росією так і не вдалося одержати хоча б припинення вогню. Адже це було вже в нашій історії, у відносинах із ними.
Друге – це виведення військ. Я так само хочу повернутися до Мінських угод. Це теж там було, але цього також не сталося. Тобто це перші два базові пункти.
Третій – щодо гарантій безпеки України. Гарантії безпеки України, як уже засвідчило життя, лише одні – це сильна українська армія та сильний Захід, який підтримує Україну.
Нагадаю вам усі так звані вимоги, висунуті нацистським режимом Путіна. Ось вони виставили першу вимогу – те, що не може бути блоків, Україна не повинна вступати до блоків. Я відразу хочу повернути Росії: я вважаю, що Україна й уся світова спільнота мають вимагати розпустити Організацію договору про колективну безпеку. Саме так званого договору, це вже спадкоємець такий млявий, що на одній нозі підстрибує, Варшавського договору. Саме того договору, який фактично зобов'язав Білорусь воювати проти України, і того договору, який сьогодні є головним агресором проти України.
Друге, що вони вимагали від України, – це демілітаризація. Пам'ятаєте? Я вважаю, що весь Захід має вимагати від Росії демілітаризації. Ви розумієте, у неадекватних людей, узагалі просто неадекватних людей – ядерна кнопка, вони мають сотні тисяч, 900 тис. регулярної армії у Росії. Яка так і не в змозі впоратися і не впорається з Україною. Тобто це загроза для всього вільного світу.
Зрозуміло, що Росія не ухвалить демілітаризації самостійно. Тому санкції Заходу призведуть до того, що Росія перестане витрачати десятки й сотні мільярдів доларів на своє озброєння, і фактично ці гроші йдуть на те, щоб оснащувати армію, яка потім нападає на вільні та демократичні держави.
Третій пункт був – денацифікація. Це взагалі унікальний пункт. Я навіть не міг подумати, наскільки вони прозорливі. Тому що це стосується конкретно Путіна, Лаврова, Шойгу й усіх присутніх на засіданні Ради безпеки, яке транслювали в російському ефірі, у прямому ефірі й не транслювали. І депутатів Державної думи, які ухвалювали рішення, сенс яких лише один – злочини проти людства та воєнні злочини. Тобто процес денацифікації має бути розпочато саме щодо Росії. І настане час, коли буде створено міжнародний спеціальний суд, так само, як було створено Нюрнберг.
Тепер про територіальні претензії. Пам'ятаєте, Росія щось розповідає про те, що ми маємо визнати Крим, Донецьк, Луганськ. Саме цей пункт стосується Росії. Тобто наші вимоги – Росія має негайно змінити свою конституцію, яку вона ухвалила так само незаконно, всупереч міжнародному праву, повернути Крим, Донецьк і Луганськ.
Отже, що сталося? Фактично, Росія написала пункти про себе, а не про Україну. Тому сьогодні я не вірю взагалі жодному (вчора не вірив, сьогодні не вірю і завтра не повірю), жодному слову й жодній дії російської нацистської еліти.
Давайте так одразу за пунктами.
Перший. Що відбувається із російським рублем? Він зміцнився чи впав? Він упав.
Друге. Що відбувається з російською інфляцією? Вона спадає чи зростає? Зростає.
Що відбувається з російською фінансовою системою? Вона зміцнилася чи стала в десятки разів слабшою? Вона стала в десятки разів слабшою.
Що сталося з російськими золотовалютними резервами? Центральний банк Росії має доступ до них чи ні? Ні.
Що сталося з російським золотом? Центральний банк Росії може його продати чи не може? Ні, не може.
Що сталося з російською економікою? Звідти не просто тікають, а на шаленій швидкості тікають усі міжнародні компанії.
Що сталося взагалі з російською індустрією? Росію позбавили сьогодні доступу до нових технологій. Господи, я прочитав сьогодні інформацію про те, що, не пам'ятаю, що там у Росії виробляють, "Ладу" якусь ще,– то вона вдвічі подорожчала. Бо немає комплектування.
Головне питання сьогодні на порядку денному – завдяки чому нацистська сьогоднішня путінська влада фінансує війну. Це – енергетика. Це сьогодні – найголовніше. Введення ембарго на російські енергетичні продукти, газ і нафту. Американці і британці, канадці зробили свій крок. Сьогодні рішення – за Європейським союзом. Чи є можливість у Європейського союзу зробити це? Болюча, складна, але є. Навіть більше, це на користь Європейському союзу – зробити це якнайшвидше, позбутися залежності від російської нафти й газу. Так, за це є ціна. Але це короткострокова ціна.
Повірте мені, за п'ять років "зелена" енергетика, європейські енергетичні компанії на цьому лише виграють. Так, треба пережити складний рік-два. Але коли йдеться про вільну країну, на яку напали, коли йдеться про десятки тисяч убитих. Вони щойно розбомбили театр у Маріуполі, театр. Мені сказали про те, що там ховалися люди у цьому театрі. І ми ще не розуміємо жертв. І це відбувається щодня.
То скажіть, хіба можна оцінювати у доларах, євро, франках, у будь-якій валюті вартість людського життя? Адже це навіть не по-людськи, не по-християнськи. Я вже зараз відкладаю взагалі бізнес-питання. Тому що ще раз наголошую, що з погляду бізнесу та економіки для наших європейських друзів це вигідно.
Тому головне питання сьогодні – відсікти Росію від джерел доходів. І санкції, введені американцями, введені британцями та Європейським союзом, на які не очікував Путін, уже роблять величезну, дуже складну, але правильну роботу – висушити злочинний режим Путіна
Джерело: Арсеній Яценюк / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
