$40.69 €43.88
menu closed
menu open
weather +21 Київ
Тарас Чорновіл
ТАРАС ЧОРНОВІЛ

Український політолог. У 2000–2012 роках – народний депутат України. Був членом Партії регіонів. У 2004 році керував штабом Віктора Януковича перед другим туром президентських виборів. У 2008 році вийшов із Партії регіонів

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Чи можна нову пенсійну реформу в Україні назвати оксамитовою? Ні, будуть категорії, які вважатимуть себе ображеними

Пенсійна реформа в Україні передбачає введення регулярної системи індексації, фактичну ліквідацію спеціальних пенсій і виведення з Пенсійного фонду платежів, яких не покривають страхові виплати, підкреслив політолог Тарас Чорновіл.

Спробуймо розібратися з пенсійною реформою Гройсмана, яку вчора затвердив Кабмін.

Прем'єр у виступі акцентував на несправедливості та розбалансованості сьогоднішньої пенсійної системи: ті, хто вийшли на пенсію раніше, за ту саму вислугу й працю отримують менше, мінімальна пенсія дорівнює лише половині прожиткового мінімуму, розмір пенсії не залежить від заробітку, але діє купа пенсійних привілеїв. Унаслідок цього 25% зайнятого населення уникають сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), а дефіцит Пенсійного фонду досягнув 140 млрд грн – половини всієї суми на виплату пенсій. Тобто система несправедлива та неефективна. Це була констатація актуального стану.

Судячи з усього, реформу планують не за "конфіскаційним типом", коли скорочують кількість одержувачів виплат, урізають їх розмір і пенсійний вік чітко зростає. Основна ресурсна база реформи лежить поза межами пенсійної системи – у сфері оплати праці, детінізації бізнесу тощо. А основні заходи з реформування передбачають уведення регулярної системи індексації (оновлення) пенсій, прив’язки не стільки до віку, як до страхового стажу, виведення з Пенсійного фонду тих платежів, яких не покривають страхові виплати, фактична ліквідація такого явища як спеціальні пенсії (тут буде найбільший спротив) тощо.

Серед запланованих заходів першим іде осучаснення пенсій. Минулого разу його проводили ще 2012 року, але за показниками 2007-го. Залежно від року призначення, пенсії відрізняються до 2,5 разів. Осучаснення, тобто приведення давніших пенсій до сьогоднішніх критеріїв, має відбутися з 1 жовтня. Наскільки розумію, нові пенсії будуть виплачувати з 1 жовтня (замість 1 грудня, коли за бюджетом мали переглядати соціальні стандарти). Уряд прогнозує таке зростання для 5,6 млн пенсіонерів: 1,3 млн осіб – до 200 гривень підвищення; 1,2 млн – підвищення від 200 до 500 гривень; 2 млн додадуть 500–1000 гривень; понад 1,1 млн – понад 1000 гривень зростання. Подальші індексації передбачено робити щорічно.

Із 1 жовтня мінімальна пенсія зросте до 1373 гривень. Загалом, зі слів прем'єра, пенсії зростуть для 9 млн пенсіонерів з 11,9 млн.

У проекті закону передбачено скасування фактичного оподаткування пенсій пенсіонерів, які працюють. Таких сьогодні 2,3 млн, із них у 494 тис. нині пенсії знижуються. Підвищення пенсійного віку безпосередньо не виписують, натомість установлюють вимоги щодо трудового стажу. Із 1 січня 2018 року пенсію за віком 60 років будуть призначати за наявності 25 років страхового стажу. Кожні 12 місяців вимогу до розміру страхового стажу будуть збільшувати на один рік. Й у 2028 році, аби отримати пенсію за віком, необхідно буде мати 35 років страхового стажу. Якщо в 60-річної особи не буде зазначеної тривалості страхового стажу, вона має право обрати – допрацювати необхідну кількість років чи придбати потрібну тривалість страхового стажу.

Ще один пункт – плани звільнити Пенсійний фонд від невластивих виплат. Сьогодні видатки ПФ на виплату страхових пенсій – 75% від усіх виплат. Решта – інші види спеціальних пенсій і соціальних доплат. Тобто солідарну страхову систему хочуть звільнити від усіх виплат, яких не забезпечує надходження страхових внесків. Ці виплати можуть здійснювати з держбюджету. Тобто – хочуть депутати собі чи суддям увести додаткові пенсійні надбавки – мають прописувати це окремим рядком у бюджеті та потім довго всім пояснювати, для чого це потрібно, а не, як тепер, ховати ці чималі суми у глибоко розбалансованому ПФ.

Окрема ситуація з нинішніми спеціальними пенсіями. Їх увело не пенсійне законодавство, а спеціальні закони, які абсолютно йому суперечать. Однак саме такі пенсії найбільш захищені під час виділення коштів із ПФ. Категорій отримувачів спецпенсій нині доволі багато: це й депутати, держслужбовці, судді, прокурори, інші силовики, і також науковці, лікарі, учителі… Думаю, що тут будуть найбільші протести.

І представники першої частини списку будуть протестувати найбільше, але прикриваючись другою частиною. Наразі спеціальна система нарахування пенсій є ніби компенсацією за низькі зарплати, хоча насправді вона лише поглиблює соціальну несправедливість. Логіка така: підвищувати зарплати, збільшувати відповідно ЄСВ і розмір пенсії саме таким шляхом. Ріст зарплат у цих категоріях відбувається (хоча не скрізь пропорційно), тож із 1 січня 2018 планують скасувати спецпенсії, окрім пенсії за вислугу років військовослужбовцям.

Зміни передбачені й у частині пенсій за особливо шкідливі умови виробництва. Найпершими планують переглядати відповідні списки професій, бо занадто багато реальних конторських отримують саме такі виплати. Нинішня система – підприємства відшкодовують Пенсійному фонду додаткові суми на підвищені пенсії, а ПФ платить таким пенсіонерам із загальної каси. Усе було би нормально, якби система відшкодувань підприємствами не розвалилася – заборгованість уже сягнула 10 мільярдів гривень і далі зростає. Нова система – це підвищення для підприємств розміру ЄСВ: за списком 1 – доплата 15%, інші шкідливі виробництва – доплата ЄСВ 7%. Нарощувати заборгованість стає неможливим, і виникає стимул покращувати умови праці. Додаткові внески ЄСВ за молодших ніж 35 років із 1 січня 2019 року будуть накопичуватися на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках. У цій системі також має коригуватися джерело виплат дострокових пенсій.

Ще під час перерахунку пенсій пропонують застосовувати відсоток вартості одного року страхового стажу: 1 замість 1,35. Аргументують тим, що з часу введення у 2008 році 1,35 ніколи повноцінно не застосовували для всіх пенсіонерів. Це має зробити реалістичним перегляд пенсій, а водночас Гройсман обіцяє паралельно зі зниженням коефіцієнта підвищити розмір середньої заробітної плати, який використовують під час обчислення пенсій. Для нових і старих пенсіонерів його урівняють і він становитиме 3764,40 гривень.

Очікують, що закон і зміни в системі оплати праці дадуть змогу не лише провести осучаснення несправедливих застарілих пенсій, але і скоротити дефіцит ПФ аж до повного його збалансування. Розрахунки, які показував Гройсман, здавалися коректними, хоча вони дуже залежать від позапенсійних факторів: росту економіки, боротьби з корупцією й упорядкування ситуації в сфері оплати праці та сплати податків. Завдання – вийти на співвідношення внесків й отриманих пенсій 1:1.

Розрахунок вартості реформи подали в таких цифрах: у 2017-му – 11 млрд потрібно на осучаснення пенсій, а ще понад 800 млн на прискорення початку нових виплат; на 2018-ий планують суму 30,6 млрд, але на стільки ж передбачають зростання пенсійного фонду. Прем’єр прогнозував можливість більших надходжень, які можуть піти на покриття дефіциту ПФ.

Це десь такий первинний аналіз пропозицій щодо пенсійної реформи в частині солідарної системи. Нормальне розв’язання проблеми пенсійного забезпечення можливе лише за остаточного запровадження трирівневої пенсійної системи, але все одно частка солідарної, принаймні спочатку, буде становити до 70% усього об’єму виплат, тому основне завдання нового закону – упорядкувати її. Основні страхи, як неодмінне й значне підвищення пенсійного віку чи оподаткування пенсіонерів, що працюють, закон не запроваджує. Чи можна нову систему назвати зовсім "оксамитовою"? Очевидно, що ні, оскільки будуть категорії, які вважатимуть себе ображеними, особливо серед отримувачів високих пенсій. Теж обурення буде звучати в цілих галузях, де діяли спеціальні пенсійні правила, а різницю покривали зі "спільного котла" ПФ.

Я не вважаю себе гарним спеціалістом у соціальній політиці, а особливо в пенсійній тематиці, але й мені ясно, що певні різкі зміни неминучі. І вони точно не можуть усім сподобатися. Але нема нічого страшнішого, ніж ілюзія теплої ванни. Нам уже пробували її імітувати в медицині. Аякже! У нас же Конституція гарантує безкоштовну охорону здоров’я! Жодної страхової медицини – навіщо платити якісь внески, нащо напружувати працедавців, якщо за все має заплатити держава. Що маємо внаслідок? Безкоштовна медицина таки збереглася, але для депутатів, найвищих держслужбовців, а не для решти громадян. Соціальний популізм у медичній сфері щороку забирає життя у тисяч людей і позбавляє здоров’я мільйони.

Із пенсіями все аналогічно. Навіть значно гірше. Чи хтось задумувався, звідки покрили основну частину дефіциту ПФ у розмірі 140 млрд? Із реформи оплати ЖКГ та закриття схем Онищенка, Тимошенко та купи інших "борців за долю трудового народу". Дотація минулих років на "Нафтогаз України" становила понад 100 млрд грн, а тепер він уже приносить дохід державі. А тепер уявіть собі, що крикуни-популісти рік тому перемогли б і ліквідація схем і дефіциту паливно-енергетичної галузі не заторкнула б. Не було більше у країні ресурсу на ПФ. Уже цього року вся система пенсійного забезпечення могла розвалитися. Тому ховати голову в пісок чи мріяти про "теплу ванну" не варто – вона занадто швидко замерзає.

Джерело: Тарас Чорновіл / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.