У Росії поховали терориста, який убив французького вчителя. РФ виявиться територією, де вбивати за слова почесно і вважають обов'язком

Терориста, який убив французького вчителя, із почестями поховали на території Росії.

Я нічого не переплутав, це ж територія Росії? Особлива, непроста, із тривалою історією, та все ж? То ось, я вважаю, що це абсолютно правильно. Має бути територія, на якій терористів ховають із почестями. Щоправда, є шанс, що це повідомлення буде спростовано, його назвуть качкою, наклепом, вбиванням клинів тощо. Але поки що спростування не було.

Віталія Калоєва, який убив диспетчера, чия трагічна помилка погубила родину Калоєва, теж зустрічали в Росії як героя, і в цьому немає нічого аморального. Просто це інша мораль: на одній території ти захисник честі Пророка, на інший – терорист. Об'єктивної істини немає – принаймні на сьогодні; люди ухвалили оптимальне рішення – дотримуватися своїх правил і по змозі не перетинатися. Тому що результат цих зустрічей передбачуваний. Ті, хто вбиває за слова, у будь-якому разі виявляться ефективнішими за тих, хто захищає свободу висловлювання. Тому краще нікого не засуджувати, нікому не нав'язувати правил, не встановлювати загального для всіх закону – а просто позначити на карті території, де прийнято одне і заборонено інше.

Росія виявиться тією територією, де вбивства за слова вважають обов'язком і супроводжують почестями. Білорусь, до речі, у цьому сенсі недалеко пішла, там це все відбувається просто зараз. На жаль, поки що не можна вирішити білоруської проблеми в найадекватніший спосіб, а саме вивезти в Росію всіх, хто хоче жити за диктатури, відправити в Європу всіх, кому це набридло, а в Білорусі залишити Олександра Лукашенка і його силовиків – народ їм, по-моєму, тільки заважає.

Але коли ці території буде позначено, треба вжити адекватних заходів. Відкрити кордони, скажімо, на місяць – щоб усі охочі встигли визначитися. Я впевнений, багато західних ліваків хотіли б трохи пожити там, де вбивають за слова. Не сумніваюся, що окремі феміністки, які, звісно, не визначають обличчя фемінізму загалом! – теж захочуть приєднатися. І деяким літераторам напевно хочеться – адже ціна слів і, відповідно, письменників від цього різко підвищиться! То от, відкрити на місяць. Але після цього закрити міцно й обходити одне одного, як зачумлених.

Убивці мають знати своє місце. Але для цього таке місце треба їм відвести.

Джерело: "Собеседник"

Опубліковано з особистого дозволу автора