У 2014 році ми не перемогли 100-відсотково й остаточно, ми зуміли захопити дискурс. Його утримувала невелика частина активного громадянського суспільства. У 2014 році перед загрозою зовнішньої агресії і до болю підлої анексії більшість населення підтримала цей дискурс, вбачаючи в ньому ключ до успіхів. Саме завдяки цьому в нас був п'ятирічний курс в Європу подалі від Росії.
Нинішні вибори свідчать, що всі досягнення за п'ять років відбулися завдяки активній меншості, яка примушувала, зокрема і політиків, ухвалювати ті чи інші рішення. Зараз на прикладі Зеленського ми – активна меншість – програємо свій ідеологічний дискурс умовно розрізненим групам, кожна з яких хоче чогось свого – хтось затишного "ВКонтакте", хтось долара по вісім, але бажано вже з нинішніми зарплатами, хтось помиритися з Росією.
Тобто це все про відкат того, чого ми досягли. Зрозуміло, що цього немає в програмі Зеленського просто через межі пристойності, але це реальні сподівання його електорату, і вони не безпідставні.
Сумно, що сотні життів на Майдані та в Криму, а також тисячі на Донбасі можуть виявитися абсолютно марними, якщо такий відкат відбудеться. А він цілком імовірний.
Джерело: Dmytro Horyevoy / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора