Дуже вражає, що путінську ідею щодо референдуму про статус Донбасу досі обговорюють так, ніби вона дійсно стосувалася Донбасу. На мій погляд, це була зовсім інша подання – взагалі не про Донбас, воно строго про Крим.
Яким міг би бути максимальний успіх Путіна з цією ідеєю? Втягування Трампа і взагалі Вашингтона в дискусію стосовно референдуму. Що означало б таке втягування? Що ось такий референдум, нав'язуваний Україні ззовні, – не нонсенс, а робоча реальність, елемент із набору політичних рішень. І саме ця ідея спрацьовує у путінських медіа.
Загалом відчуття, що їм важливо пропхати референдум просто як варіант. Чому? Тому що в центрі уваги Путіна не Донбас, а територія, яку він сподівається залишити за собою. Він злодій, а не миротворець. І навіть просто не шукає виходу з війни. Якби вдалося з референдумом щодо Донбасу, то це неминуче привело б до питання про "референдум" щодо Криму. Якщо тут ось стосовно референдуму працюємо разом, то подивімося і на той "референдум" ще раз.
До того ж частина російського істеблішменту вважає, що тему Криму гіпотетично можна переглянути через ще один референдум. Тому важливо тримати в голові, що сама ідея референдумів, нав'язаних ззовні, для Путіна і путінців цікава не тому ж, чому для всіх інших.
У Кремля проблема зі шматком території, яку він захопив, але яку не може інтегрувати. І сам цей факт захоплення і неінтеграції створює Путіну політичні складності набагато більше, ніж те, що відбувається в Донецьку і Луганську.
Тим паче Мінські угоди вже фактично передбачають автономію для ОРДЛО. У цих документах прямо або побічно є все – від амністії до своєї "міліції", від особливого фінансового стану до культурного вилучення цих територій із загальноукраїнського простору. Навіщо ще якийсь референдум? Отже, це не про Донбас.
Джерело: Дмитрий Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора