Війна диктує серйозний технологічний виклик. Від кількості інформації та відкриттів інколи закипає мозок.
Навички, такі як розбірка автомата, на яку роблять ставку у старих учєбках, не працюють.
Почало з’являтися багато технологічних рішень – умовно, як посилити сигнал дрона, щоб той пролітав більше ніж 10 км і залітав у перепади висот.
Є рішення ціною декількох тисяч гривень – як перехоплювати сигнали відео ворога із дрона-камікадзе. Щоб розуміти, коли дрони підлітають на позиції піхоти, та виявляти точки зльоту противника.
Є підрозділи, які встановлюють на дроні ультрафіолетовий ліхтарик, що дає змогу літати у сутінках і вночі без тепловізора.
Подібних рішень немало. Більше того, зараз обставини говорять, що користування ними – це вже необхідність!
Але є єдиний нюанс – впровадження. Новітні технології вимагають впровадження таким чином, щоб воїни, по-перше, були забезпечені технологіями, а по-друге, у них була інформація правильного використання. Та і бажано мати хоча б загальні протоколи використання дронів, РЕБ та рер. Чого зараз немає.
Узагалі, бачу, що на рівні підрозділів, включаючи роту, треба вводити заступників командира по впровадженню технологій у підрозділи. Як є заступники командирів по бойовому напрямку або з морально-психологічного забезпечення.
Знання технологій зараз – це база. Підрозділ, що використовує луки, завжди буде сильнішим за тих, хто користується списами.
Усі винаходи – а їх багато – мали б центрально аналізуватися, вдосконалюватися і найкращі практики впроваджуватися системно, по всіх структурах ЗСУ.
Якщо б наш підрозділ не спілкувався, умовно, із 3-ю штурмовою бригадою, – не факт, що нам удалося б полетіти на дроні більше ніж на 5 км. Тепер цими секретами і досвідом ми ділимося з іншими ротами ударних БПЛА. А краще було б, якщо б це робилося централізовано – це суттєво б пришвидшувало модернізацію армії під час війни.
Та й узагалі, рівень солдата, якому треба відповідати, постійно зростає – зараз уже необхідно не просто вміти літати до ворога через поле, а й уміти на рівні підрозділу перепаювати дрони, якісно їх налаштовувати, працювати з вибухівкою, вміти працювати з картами (знову ж таки, не радянськими паперовими або Google, а на планшеті у спеціальних програмах).
Нам складно перемогти ворога кількісно: людьми, технікою та снарядами, – тому треба намагатися перемогти якістю і технологіями.
Розумію, можливо, пересічним громадянам це важко для сприйняття. Але намагався максимально спростити свої фронтові думки.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора