Апокаліпсис відміняється.
Тільки лінивий учора не написав, що фінансовий світ руйнується. Японський фондовий ринок упав на 12%, найбільше з 1987 року, а американський ринок так гепнувся зранку, що з ходу втратив $2 трлн капіталізації.
Коротше кажучи, на світових фондових ринках була кривава різня бензопилою.
І знов пішли згадки про 2008 рік, світову фінансову кризу й американську рецесію. Час називати понеділок чорним і стрибати з дахів хмарочосів. А японці, звісно, мають свою сталу практику поведінки, коли честь постраждала, і їм підказувати не треба.
А ще й серпень. Традиція...
Але понеділок завершився. А зранку у вівторок Японія зростає на 10%, відіграючи більшість втрат попереднього дня. Американські індекси зростають. Сонце сяє. І навіть біткоін відновлюється.
Що це було? Поки що немає причин вважати, що ми бачимо початок повноцінної кризи на фінансових ринках. І виглядає так, що ми спостерігаємо сильну корекцію. Хоча для остаточних висновків треба почекати трошки довше. Бо початок як корекції, так і фінансового обвалу може виглядати абсолютно однаково.
Ринки дійсно сильно впали за останні кілька торгових днів. Усе почалося ще в п'ятницю, коли завалилися американці. Японці це свято пропустили, бо, власне, вже пішли відпочивати в той момент, коли американці в п'ятницю приступили до розпродажів. І саме тому понеділок виявився таким негативним у Токіо. Вони просто наздоганяли з традиційною японською завзятістю. На додачу, паралельно дуже сильно укріплювалася японська єна. Це стало результатом рішення їхнього центрального банку. Але фішка в тому, що японський фондовий ринок, який так сильно падав, обліковується якраз у єнах. Що логічно. І тому, коли ціни в єнах стрімко падали, у доларах вони не те щоб сильно змінювалися, адже паралельно зростав курс японської валюти.
Що спричинило цей процес? Що стало спусковим гачком у п'ятницю, коли американці почали продавати, продовживши це робити в понеділок? Страхи рецесії. Після кількох років дуже сильної економіки у США, коли статистика, що виходила, відволікала від думок про рецесію, останні дані були менш оптимістичні. Особливо дані з ринку праці. І це підігріло страхи. І пішли розпродажі. А ще й серпень. Не те що є якесь астральне прокляття. Просто є відпустки. Багато людей не працює. А в результаті на ринку низька ліквідність і будь-які рухи отримують більшу амплітуду.
Тут треба зазначити важливі моменти. Перше – ринки приступили до розпродажів після дуже довгого періоду зростання і перебуваючи близько до історичних максимумів. Тобто дуже довго накопичувався цей потенціал для падіння. І тому навіть зниження такого масштабу залишає ринки дуже дорогими.
Друге – саме рецесія. Дійсно, її ймовірність стали оцінювати як більшу. Але яка це ймовірність? Банк Goldman Sachs переглянув оцінку ймовірності рецесії й поставив її на рівень 25%. Така собі ймовірність. Точно не виглядає як невідворотна подія.
Тому мова і йде про те, що, скоріш за все, ми маємо справу з корекцією, і час панікувати не настав. Чи може він настати? Та звісно. По-перше, ринки дуже довго зростали. І накопичили купу дисбалансів. І купа бульбашок надулася. Не просто так Воррен Баффет, цей здоровий глузд фондового ринку, уже дуже сильно вийшов у кеш. Бо ринки дуже дорогі. І зростали переважно на хайпі. Як, наприклад, хайп штучного інтелекту, що дуже нагадує історію доткомів із 2000 року. Що розігнав окремий сегмент ринку й тягнув за собою всі індекси. Другий момент – це високі ставки. Вийшовши на стежку війни з інфляцією, американський регулятор суттєво підняв ставки, вартість грошей в економіці. І це після десятиліття, коли гроші нічого не вартували й були завжди доступні. Це мало спричинити наслідки. Але поки що вони незначні. Або приховані. Так чи інакше, це може стати спусковим гачком для справжньої кризи, а не просто для корекції.
Рано чи пізно ринки проваляться – і криза станеться. Але, як то кажуть, "не сьогодні". Схоже, що не сьогодні.
І окремий привіт тим, хто вирішив ховатися від проблем у біткоіні. Як актив, що має стати контрциклічним захисником у період криз. Цей біткоін, звісно, і дуже очікувано, завалився більше всіх. Бо він є чисто спекулятивним активом. І є індикатором схильності спекулянтів до ризику. Коли сонце сяє, ринки зростають і страху немає, то люди готові ризикувати. І зростає біткоін. Але коли небо затягує хмарами і треба пересидіти в тихому місці, то починають продавати те, що маркується як найбільший ризик. І тому починають із продажу біткоіна. І тому коли справжня криза станеться, коли ми побачимо не корекцію, а саме падіння ринків на 30%, 40%, а може, і 50%, то лусне й бульбашка біткоіна. І захистити цей актив, як золото, під час криз нікого не зможе. Може, ця корекція стане нарешті уроком для тих, хто бачить у біткоіні щось більше, ніж воно є насправді.
А що Україна? Поки триває війна, наша інтеграція у світову економіку обмежена, і кризу ми відчули б тільки через падіння цін на метал і руду. З іншого боку, навіть така корекція суттєво вдарила по вартості нафти. Що ж казати про справжню кризу. І по російському бюджету це вдарило б дуже сильно. Тому Путін, хоча і постійно провокує міжнародну нестабільність, має молитися на американський фондовий ринок і щоб із ним нічого не сталося. Чи вплинуло б на рівень підтримки України союзниками? Навряд чи. Бо ці суми є дуже незначними на тлі інших витрат.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора