AS Norvik Banka та його основний акціонер, громадянин Великої Британії Григорій Гусельников, підписали угоду про участь в інвестиційному консорціумі з придбання українського підрозділу російського "Сбербанка". Мажоритарним акціонером нового консорціуму став громадянин Великої Британії Саїд Гуцерієв і білоруська компанія, що належить йому. "Сбербанк России" йде. Завіса.
Невеликий ліричний відступ. Є в милому провінційному місті Суми футбольний клуб ФК "Суми". І володів ним донедавна один українсько-російський олігарх. Не те щоб він сильно любив футбол. І якщо вже й уболівав за якусь команду, то радше за "Динамо Київ". Але це було давно. А просто у цього олігарха є заводи в місті Суми. І в додаток йому дали футбольний клуб. Так раніше було. А-ля соціальне навантаження. Кожному олігархові по футбольному клубу. Це справа клопітна, дорога, але зверху була така вказівка. Й олігарх тягнув лямку.
А потім влада змінилася. Нинішньому татові футбол не дуже цікавий. Що, напевно, добре. Як індикатор, вінницька "Нива" ще не стала лідером Прем'єр-ліги. А значить, футбольний клуб був тягарем. Але просто так його не позбудешся. Люди будуть обурюватися. Адже люди звикли. А людей ніхто засмучувати не любить. Навіть олігархи. Тим паче, якщо у них завод у місті. І лояльність місцевої влади не завадить. Здавалося б, безвихідь.
І раптом стається диво. До міста приїжджає великий китайський інвестор. Принаймні так себе називає. І приводить його великий колись футболіст. І, звичайно ж, олігарх не може не віддати (продати) клуб китайцям. Адже ті обіцяють мало не виграти Лігу чемпіонів. Та й усім відомо, що у світі нині китайський футбольний бум. Й у самому Китаї витрачають шалені гроші на футбол і футболістів. Загалом, усі щасливі.
І не біда, що китайський інвестор більше схожий на кухаря китайського ресторану, а не великого банкіра. Усі роблять фотки. Олігарх умиває руки. Китайці набувають влади. Місто готується до свята. Великий колись футболіст стає новим головним тренером.
Не минуло й місяця, як усе закінчилося. Китайці так і не принесли грошей. Великий колись футболіст засмутився та звільнився. Завіса. Казка закінчилася.
Мораль цієї байки? Усе просто. Очевидно, що покупець банку – суто номінальний. Цим акціонерам 100 років не потрібен банк в Україні. І купують вони його на велике прохання когось у Кремлі. Або самого Кремля. І тепер головне – зрозуміти, що буде далі. Є два варіанти. Вони його купують, щоб злити. Або щоб потримати до кращих часів. Очевидно, що ці люди не будуть вливати гроші в банк. І тут, звичайно, дуже важливо, заборгованість "Сбербанка" перед материнською структурою входить в умову угоди чи її списали. Тому що купувати актив із величезним мінусом, майже мільярд доларів боргу, – справа зовсім пропаща. Й очевидно, що кращі часи для російських інвесторів настануть в Україні не скоро. А значить, банк або будуть пиляти на частини та розпродувати портфелі, щоб просто обнулити та вийти, або просто дозволять упасти. У будь-якому разі, надійність депозитів у цьому банку суттєво знижується.
Чим був добрий "Сбербанк России" як власник? Він не міг дозволити банку померти. Тому що був глобальним фінансовим інститутом, для якого вкрай важливо зберігати надійність. Україна фактично тримала "Сбербанк России" за одне місце. Сюди він вносив гроші, які розчинялися в нашому болоті. Україна отримувала ресурс. Кремль платив гроші, нічого не отримуючи натомість. Ніякого прибутку до Росії не йшло, тому що тут були суцільні збитки. Ніякого політичного впливу цей банк не давав. Тому що в українських судах усе вирішують гроші, які платили позичальники, що дозволяло їм не повертати кредити. Усе було так. Поки не втрутилися "патріоти".
Для того, щоб операцію завершили, необхідне схвалення НБУ. Можна припустити, що регулятор не погодив би таку угоду в будь-якій іншій ситуації. Дуже стрьомні нові акціонери. Але є політична ситуація. І проблема. Особливо у вигляді цеглин в центральному офісі банку. І проблема з МВФ, який просить навести лад. У таких умовах, за політичного тиску, на таку угоду можуть погодитись і МВФ, і НБУ. Обравши менше зло. І "Сбербанк" зможе втекти з України. Із радістю втекти.
Тепер усе буде "Вятка". "Вятка Банк". Саме так і називається Norvik насправді. Так називався на початку свого шляху. "Патріоти" щасливі.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook