$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages
Ганна Гін
ГАННА ГІН

Українська журналістка

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Моє місто скалічене, знеструмлене. Фанерні вікна, бетонні блокпости, похмурі обличчя. Його ім'я не сходить із перших шпальт – "готується наступ"... Хер вам, а не Харків

Заїхала сьогодні у свій улюблений квітковий магазин на проспекті Героїв Харкова. Думаю, електрику вдень вирубають – я балкон приведу до ладу: вікна помию, квіти винесу, відростки пересаджу нарешті, а то коріння вже кілометрове.

Весна ж. Хай там що.

Дівчина мене зустрічає на порозі, каже: "Ой, ні, що ви, бегоніям рано ще на балкон, он уночі до нуля обіцяють".

І ми стоїмо з нею в залі із садовими трояндами, який приголомшливо пахне, і разом дивимося погоду. Сирена заволала, перезирнулися, мовчки перейшли у відділ із добривами, подалі від вікон, і обговорюємо вихід драцени із зимової сплячки.

Боже, як я люблю своє місто.

Здавалося б, воно таке велике, величезне, я в деяких районах навіть ніколи не була. Але таке крихітне.

Бабуся на ринку мені нещодавно каже: "Сьогодні сметана трохи кисленька, не така, як ви тоді брали". Тоді – це на початку березня. Пам'ятає.

На заправці, де ми залишаємо машину, коли йдемо з Гектором у парк, усі співробітники знають, які я курю цигарки і яку люблю каву. Добермана називають "наш красень прийшов". І біжать гладити за вушком.

Це моє місто.

З його вигуками "тю", "ля", "шо", якими можна висловити весь спектр наявних емоцій. Із його нескінченними лавочками, які, якщо продати, можна купити Монако. З його легкою зарозумілістю: "Не парк Шевченка, а сад Шевченка!" (закочує очі).

З його "тремпелем", "баклажкою", "кульком", "судочком" – термінами, яких не розуміють навіть у сусідній області.

Харків.

Я навчилася плавати в "річці-смердючці" на Салтівці й уперше зламала ногу, стрибаючи з найнижчої точки "канатки" на Павловому Полі. Я виросла на "студняку", бігала на побачення "під Градусник", фоткалася біля "дистрофіків", яких приїжджі називають Пам'ятником закоханим. Я знаю, чому "горбатий міст" – горбатий!

Моє місто. Сьогодні воно скалічене, знеструмлене, у деяких районах зневоднене. Фанерні вікна, бетонні блокпости, похмурі обличчя. Боляче.

Останніми днями його ім'я не сходить із перших шпальт видань – "готується наступ", "експерименти з новими бомбами", "евакуюйтеся".

І вчорашній фрагмент з ефіру кремлівських мерзотників. "Зрівняти Харків із землею!" Дядьки у студії схвально кивають.

Мені не страшно, ні, мені гидливо. Наче педофіл вимовляє ім'я твоєї дитини.

Я посаджу бегонії наступного тижня. Начхати на ваші "спроби дестабілізувати ситуацію і залякати населення".

Хер вам, а не Харків.

Джерело: Анна Гин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.