Сьогодні вщент розсварилася із двома жінками. Навіть до крику дійшло, а це мені непритаманно зовсім. Як казав мій колишній: "Ти така спокійна, аж бісить". Так, довести мене до підвищення тону вдавалося хіба що доньці, й те тільки в підлітковому віці.
Це я підкреслюю ступінь свого обурення.
Тепер до суті. Ні, ще зауважу: тема вкрай непроста, але, впевнена, про це треба говорити. Бажано спокійно.
У той двір я приїхала у справах, вийшла з автівки та відразу потрапила у "скандал". Дві молоді жінки голосно відчитували військового
"Та лишай, де хочеш!" – кричала одна.
"Ти що, не бачиш? Тут дитячий майданчик!" – кричала інша.
Хлопцю на вигляд років 25. Він стояв біля побитого позашляховика кольору хакі й поводився, як розгублена дитина, не дивлячись на бороду і форму. Поруч із парковкою, справді, були гойдалки, у піску гралися діти.
"Я тут живу, це мій дім", – виправдовувався військовий.
Але дівчата не вгамовувалися. Вони наперебій волали, що "в цю кляту машину обов'язково прилетить" і що їй не місце у дворі, бо "тут люди живуть". Мабуть, оце "тут люди живуть" мене найбільше й зачепило. Хлопець сів і поїхав, а я влізла на свою голову в ту "бесіду".
Намагалася пояснити жінкам, що захисник має право лишати свою машину там, де йому зручно. Спокійно сказала, що в них завжди є вибір: лишатися чи їхати з міста, якщо страшно.
Божечко, що я вислухала! За дві хвилини пройшла шлях від "старої дурепи, якій плювати на дітей" до "ідіотки" і "вбивці".
Сама майже на крик перейшла на фразі: "Якщо він не буде тут стояти, то є всі шанси побачити на цьому місці російський танк". Але мене все одно не почули.
Мамашки розійшлися так, що, здавалося, у них із рота прискає отрута. Ні до чого ми не дійшли, я роздратована пішла у справах.
Зараз подзвонила поскаржитися подрузі. А вона каже, що я не відчуваю настроїв у суспільстві. Що якийсь кліп про прикольного ухилянта набрав популярності крутіше, ніж "курська операція".
Коротше, поговоріть зі мною про це, будь ласка. Бо я дійсно, може, чогось не розумію.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора