На смерть товариша Сталіна.
Рівно 65 років тому перестало битися серце... Коротше, він здох. Це радісний день. Не тільки із загальнотеоретичних міркувань про диктатуру та інше, але і з цілком конкретних підстав.
Якби він помер на день пізніше, то його вбив би ще хтось із тих, хто внаслідок процесів, які почалися після його смерті, залишився живим. Але якби він помер на день раніше, то вижив би хтось із тих, кого він призначив до знищення і вбив.
Тому добре, що він помер п'ятого березня, а не шостого. Шкода, що не четвертого, не в лютому, не на 10 років раніше. Шкода, що не помер від якоїсь хвороби в дитинстві, шкода, що взагалі народився на світ.
Не знаю, як ви, а я вірю в роль особистості в історії. Із червоним днем календаря всіх, а особливо – нащадків постраждалих від нього і від його системи. Значить, узагалі всіх!
Джерело: Леонид Гозман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора