ГОРДОН
 
 
Ігор Смешко

Колишній керівник Головного управління військової розвідки Міноборони, екс-голова Служби безпеки і колишній кандидат у президенти України.

Київ має робити розумні кроки назустріч Вашингтону, якщо всерйоз розраховує на отримання статусу головного союзника США поза НАТО

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Статусний союзник США: що це означатиме для України?

Нещодавня інформація про те, що декілька американських конгресменів представили законопроект, який серед іншого передбачає посилення підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, розширення оборонної допомоги та надання нашій державі статусу головного військово-політичного союзника США поза НАТО, швидко промайнула українськими інформаційними полями, не спричинивши дуже великого резонансу.

Між тим, важливість зміцнення партнерства між Україною та США на сьогодні важко переоцінити. Так, Вашингтон не лише надає Україні постійну політичну підтримку на багатьох напрямах й у багатьох форматах – від невизнання анексії Криму до євроатлантичних прагнень Києва, – але й сприяє нашим заходам, спрямованим на протидію російській агресії, у тому числі шляхом постачання озброєння оборонного характеру. Зокрема, за даними американських джерел, із 2014 року Україні було надано допомогу у розмірі більше $3 млрд, включаючи сферу безпеки, а також кредитні гарантії обсягом $1 млрд. За наявною інформацією, у проекті американського бюджету на 2020 рік уже закладено $300 млн допомоги нашій державі.

Утім, сам процес, ініційований нещодавно американськими законодавцями, має супроводжуватися й розумними зустрічними кроками з боку України. Звичайно, якщо Київ всерйоз розраховує на поглиблення всебічного співробітництва з Вашингтоном й отримання згодом статусу головного військово-політичного союзника США поза НАТО, що, звичайно, передбачатиме зовсім інший рівень взаємодії.

Слід розуміти, що поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами може також відкрити нові можливості для активного економічного розвитку і додати динаміки інноваційній сфері нашої держави, за що послідовно виступає партія "Сила і честь". Скористатися такими можливостями – значить проявити справжню державну зрілість і далекоглядність.

Що ж робити? Можливим дороговказом для Києва може бути приклад Варшави, яка після приходу адміністрації Трампа суттєво активізувала співробітництво зі США. Так, серед головних напрямів польсько-американського партнерства можна виокремити взаємодію у сфері зміцнення регіональної безпеки – збільшення військової присутності США в Польщі, широку співпрацю у військово-технічній сфері та забезпечення європейської енергетичної безпеки – спільну протидію російському газовому проекту "Північний потік – 2". Слід також додати, що США і Польща почали доволі тісно взаємодіяти й на міжнародній арені.

Таким чином, уже можна констатувати, що упродовж останніх років Польща спромоглася налагодити дійсно багатоформатну співпрацю зі Сполученими Штатами. Тісну двосторонню співпрацю, яка базується на спільних інтересах і спільному баченні загроз.

Очевидно, Києву слід глибоко переосмислити власні підходи щодо розбудови відносин із Вашингтоном, визначивши для себе пріоритетні цілі та проробивши відповідні шляхи їх досягнення. Складовою частиною такої нової дорожньої карти дій України на американському напрямі української зовнішньої політики могла б стати реанімація на новому етапі свого часу доволі перспективного, однак уже дещо забутого формату співробітництва США – Польща – Україна.

Джерело: Ігор Смешко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги