Штурм Капітолія: підсумки для США і нас.
Учорашні події стали для американської публіки психосоціальною травмою, без перебільшення. Ми, звісно, можемо вважати це чимось незначним, нарікаючи на досвід Майданів, але для США це більш ніж серйозно. Так, були медійно накручені драма і пафос, але символізм відіграє велику роль в американській політиці.
По суті, вчора закінчилося правління Дональда Трампа, так само яскраво, голосно і драматично, як і починалося. Щось гарне і кіношне в цьому, напевно, є.
Учора підтвердили факт оформлення окремої електоральної та ідеологічної групи трампістів – прихильників саме Дональда Трампа і його поглядів, а не лише Республіканської партії. Наступними роками вона відіграватиме дедалі самостійнішу роль, якщо Трампу і його прихильникам вдасться створити з цього організаційну структуру – афілійовані медіа, неурядові організації, групи впливу, перетягнути частину еліт і в майбутньому навіть вийти на нову політичну силу.
Після штурму Капітолія стався частковий розрив між республіканським істеблішментом і Трампом. Багато хто незадоволений тим, що сталося, а дехто розчарувався у президенті і публічно пішов проти нього, включно навіть із віцепрезидентом Майком Пенсом. На мій погляд, це запустить процес поступового відмежування республіканського помірного мейнстриму від трампівського порядку денного, хоча й не відразу, поки Трамп залишається рейтинговим і популярним для партії.
Перед адміністрацією Байдена, що приходить до влади, виникає перспектива серйозної сутички із Трампом і його прихильниками. Вони будуть змушені реагувати жорстко й безкомпромісно, покарати тих, хто відповідальний за захоплення Капітолія і провокування безладів. А це, безсумнівно, призведе до політичної ескалації.
Події у Вашингтоні вчергове продемонстрували наявність у США серйозної інституційної кризи. Нова адміністрація – хочемо ми того чи ні – буде сфокусована на внутрішньому порядку денному, а не зовнішньому. А це означає, що робити однозначну безапеляційну ставку на США за Байдена Україні не варто, протягом наступних чотирьох років потрібно зайнятися власним будівництвом і формуванням самостійного порядку денного щодо зовнішнього світу.
Протести у Вашингтоні і вся ця ситуація навколо результатів виборів підкреслила ще один важливий тренд: Штати перестають бути моделлю для наслідування. Реакція інших країн – Туреччини, РФ, Китаю, Індії і навіть Британії з Німеччиною – свідчить, що Вашингтон втратив свій образ "ідеальної моделі демократії" і "оплоту ліберальних цінностей". З'явилися держави, для яких те, що відбулося у Вашингтоні, – ще один аргумент на користь своїх моделей розвитку і організації суспільства, які вони вважають правильними, ефективнішими й моральнішими, ніж та, яку нав'язували всім США. Ліберальна демократія американського зразка вже не має панівного впливу як мейнстримного чинника оцінювання держав – як успішних або ні.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора