Ірина Ковальчук
ІРИНА КОВАЛЬЧУК

Глава PR-департаменту в траблшутінговій компанії Underdog The UnLawyers. Спеціалізується на нелінійній юриспруденції, антикризових PR-технологіях, комунікаціях у масштабних бізнес-конфліктах

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

PR-фіаско від Мангула: НАЗК попалося на замовленні "джинси" G

Хочеться почати цю публікацію з цитати Джека Ніколсона: "Ніхто ніколи не чув, щоб Том Генкс бешкетував ночами. Ніхто ніколи не чув, щоб Том Генкс що-небудь украв у магазині. Ніхто ніколи не читав про Тома Генкса в судовій хроніці. Ось що мені подобається в Томі – він ніколи не попадається."

Чому ця цитата? Просто моя сьогоднішня стаття буде про те, як "Том Генкс усе-таки попався". А якщо висловлюватися точніше, то здала "Тома Генкса" з потрухами його "професійна PR-команда", що у спробах вислужитися перед посадовцем підставила і його самого, а заодно і державний орган влади, забруднивши його і без того нечисту репутацію.

А тепер, коли я привернула вашу увагу відомим прізвищем... Насправді, як ви вже зрозуміли, ітиметься не про улюбленця публіки Тома Генкса, а про організацію, що має, м'яко кажучи, не таку віддану любов аудиторії, – Національне агентство з питань запобігання корупції (просто НАЗК) і про їхнє недавнє фіаско в публічній площині, якому посприяли недбайливі PR-ники.

"Що? Як? Коли?" – запитаєте ви.

А я знову відповім вам – мої улюблені фейки!

От ви думаєте, що фейками і так званою джинсою на сайтах із сумнівною репутацією забавляються тільки бізнесмени, політики та інші публічні люди, щоб очорнити своїх конкурентів і політичних опонентів? І ви матимете рацію, але не цього разу.

Цього разу під приціл потрапило НАЗК на чолі з Олександром Мангулом і їхній казковий провал із замовними статтями в "жовтих" ЗМІ.

Отже, що ж сталося.

"Це фіаско..."

12-го і 13 липня цього року в таких "авторитетних" ЗМІ, як "Вголос", "Антикор" та інші, з'являється новина про те, що викрито якихось шахраїв, які роблять заяви від імені НАЗК. Першоджерелом поширення такої інформації стало інтернет-видання "Вголос", а їхнім джерелом, зі свого боку, стала громадська рада НАЗК.

Скриншот: Скріншот: vgolos.com.ua

Який жах, подумала я (як же цікавенько, насправді подумала я), і з цими думками вирушила на сторінку громадської ради НАЗК та сторінки її членів, оскільки посилання на першоджерело в "новині" не було. Однак ні 10-го, ні 11-го, ні 12 липня жодних повідомлень про викриття зловмисників там не було.

Гаразд, думаю, нам не звикати до неакуратності вітчизняних ЗМІ в поданні інформації, і впевнено йду на сторінку НАЗК, гортаю і знаходжу все-таки ту саму публікацію! Хоча ні... не ту, а ось цю:

Скриншот: Скріншот: Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК / Facebook

Увага, запитання для знавців: звідки редакція "Вголос" чи хай там хто ще могли знати про те, хто саме був присутнім на особистій зустрічі з головою НАЗК Олександром Мангулом, а хто ні, до офіційної публікації НАЗК, яка з'явилася лише за чотири дні?..

А тепер складаємо "2+2":

  • інформація в інтернет-виданні "Вголос" про викриття "зловмисників" із посиланням на повідомлення містичного і досі нерозкритого члена громадської ради НАЗК з'явилася 12 липня 2018 року;
  • інформація про якісь маніпуляції на офіційних ресурсах НАЗК (офіційній сторінці у Facebook) з'явилася лише 16 липня 2018 року;
  • про те, що якийсь керівник громадської організації "Ініціативи майбутнього" Олександр Горобець не був на прийомі у Олександра Мангула (як і про сам прийом, у принципі), могли знати тільки в НАЗК, а точніше – Мангул;
  • НАЗК на своїй сторінці не згадувало жодного Олександра Горобця.

Скажіть на милість, хто, крім пана Мангула, міг повідомити "авторитетним" ЗМІ, що "Горобця там не було"?

Якщо зустріч була особистою, хто ж, як не учасники, міг знати подробиці?

Ось і виходить, що подробицями від імені Олександра Мангула ділиться не офіційний ресурс, а "Вголос", "Антикор" і "Властии.нет", де головний антикорупціонер країни замовив "джинсовий" матеріал.

У сумі маємо елементарний висновок: НАЗК просто взяло і замовило "джинсу". Неякісну та непродуману "джинсу". Потім отямилося і зробило публікацію у себе на сторінці у Facebook, розуміючи, що вийшло нестикування, але було вже пізно (моя думка – краще б вони її вже не робили).

Ну як же так, Олександре Анатолійовичу? Ну фіаско ж...

Why? Whyyyyyy?!

Завжди ж цікавіше докопатися не до "як?", а до "чому?", правда ж? От мені точно цікавіше.

Чому НАЗК вирішило так поспіхом і недбало скористатися послугами "жовтих" ЗМІ? Та тому що порушене питання – про терміни проведення перевірки, щодо якої було організовано зустріч Мангула з громадськими діячами – питання дуже слизьке, тонке і делікатне.

Перевірка ця стосується вже добре знайомого нам голови бюджетного комітету ВРУ та депутата від БПП – Андрія Павелка, і, відповідно, на неї спрямовано пильну увагу громадськості та ЗМІ.

І тут починається найцікавіше – на зустрічі, за твердженням усе тієї ж громадської організації "Ініціативи майбутнього", а також журналіста і голови організації "Стоп корупції" Романа Бочкали, Олександр Мангул запевнив активістів, що питання буде закрито вже за тиждень, а протоколи буде передано до суду. Ось такий радісний та оптимістичний вигляд мала ця зустріч:

Фото:

Скриншот:

Скріншот: bigmir.net

Але вже за два дні після зустрічі НАЗК різко змінює свою позицію і заявляє, що "який тиждень? Ви що??? Ми ще в процесі, і часу для того, щоб установити реальний конфлікт інтересів, нам треба нааааааааабагато більше".

Чому ж НАЗК так різко змінило свою позицію після такої райдужної зустрічі та палких запевнень? Усе просто – в адміністративного правопорушення є термін притягнення до відповідальності, відповідно, якщо НАЗК і встановить конфлікт інтересів, за деякий час суд просто не зможе притягнути президента Федерації футболу України Андрія Павелка до відповідальності, бо терміни вже минуть.

Єдине, що тут напрошується, – у НАЗК поквапилися з публічними заявами і дістали за це по шапці самі знаєте від кого, різко після цього почавши викручуватися і змінювати свою позицію.

Ось і женуть НАЗК рука об руку з Андрієм Павелком "джинсу" на сумнівних сайтах, сподіваючись себе виправдати/обілити/прикрити тили. Сайти, треба сказати, одні й ті самі, стилістика викладу "заказухи" від Павелка та "заказухи" від НАЗК – одна й та сама, і копірайтер, мабуть, один і той самий. Не здивуюся, якщо і проспонсорував це фіаско від НАЗК теж Андрій Павелко, адже не зі своєї ж кишені Мангул гроші на розміщення діставав? Ну і, сподіваюся, не з бюджетної кишені, хоча Павелко і міг продумати таку ситуацію і подати на розгляд законопроект про внесення змін до закону про державний бюджет, додавши там статтю "Витрати на розміщення в "жовтих" ЗМІ "заказухи".

Ах так, і з огляду на кризу жанру, мені здається, що на сторінці НАЗК скоро з'являться скріни повідомлення від бота з пропозицією грошової винагороди за винесення протоколів щодо Павелка і передання їх до суду... Ну або з проханням опублікувати негатив про Павелка на своїй офіційній сторінці.

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати