+18 Київ
Сьогодні серіал "Слуга народу" перетворився на грандіозну політичну драму – сьогодні почалася неоголошена війна Ігоря Коломойського з Володимиром Зеленським.
Хоча як можна вести війну з тим, хто звів Володимира Зеленського на президентське крісло і хто досі є головним джерелом доходів "Кварталу 95"? Зеленському доведеться розпочати війну, насамперед, проти самого себе. І воювати тут треба без посмішечок – а ось так, жорстко, із двома автоматами в руках, по-справжньому.
Напередодні позачергової сесії парламенту "слуги народу" подали наразі вже майже 16 тис. поправок до законопроєкту про заборону повертати гроші "ПриватБанку" Ігореві Коломойському – і це означає, що ухвалення законопроєкту на позачерговій сесії не відбудеться. Голосувати треба кожну правку окремо, тисячу за тисячею, день за днем, пакетом правки відхилити не можна, а щоб відволікти авторів поправок від продовження їхньої "творчості", їх хіба що треба затримувати. А без цього закону МВФ не дасть ані цента, і розвалена фінансова система держави просто схлопнеться разом з усією економікою, заощадженнями громадян, владою й усім її рейтингом, і кар'єрою Володимира Зеленського взагалі.
Відступати Коломойському нікуди. Таку відкриту протидію законопроєкту у другому читанні після ухвалення його в першому можна пояснити одним – "ПриватБанк" подав позов проти Коломойського і його команди на $5,5 млрд. Це означає, у разі перемоги, що забрати у Коломойського на Заході зможуть узагалі все. Ухвалення закону посилює позов. Неухвалення закону робить позов безпідставним. Цілком очевидно, що позов "ПриватБанку" узгоджено із МВФ й урядом США, і якщо Коломойський не чинитиме опору і програє – його активи на Заході може повністю конфіскувати "ПриватБанк", і американці налаштовані саме на цей варіант.
Варіанти у Володимира Зеленського такі:
1. Продовжувати позачергові засідання і розглянути 16 тис. правок, і це означає, що розгляд затягнеться навіть за надшвидких темпах голосування на кілька тижнів. Але є головне питання – водночас треба вмовити депутатів Коломойського не подавати нові правки.
2. Відразу домовитися з Коломойським і спробувати розміняти "Приват" на інші сфери, де Зеленський дає працювати і заробляти Коломойському, – енергетика. Але компенсувати позов "ПриватБанку" це не допоможе, це не можна якось розрулити. Окрім того, наступним кроком американці можуть спробувати збити Коломойського з "Центренерго". Щоб домовитися з Коломойським, треба відкликати позов "ПриватБанку", але МВФ не дозволить цього зробити. Надійного варіанту для кулуарних компромісів немає – тільки тимчасовий, пов'язаний із величезними репутаційними ризиками.
3. Розірвати стосунки з Коломойським і розколоти фракцію. Почати голосувати і не ухвалювати нових правок, закрити очі на все. Дістати звинувачення, позови, інформаційну війну, але протиснути своє рішення особисто. Це означає для президента Зеленського – стати ворогами на все життя з тим, хто краще від усіх знає структуру бізнесу Зеленського і володіє максимальним об'ємом компромату.
Що ж, час взаємовигідних компромісів минув. Президент має брати відповідальність за країну на себе навіть під загрозою цілковитого обнулення свого рейтингу. Так, і робити всю брудну роботу доведеться своїми руками – така ціна "стратегії нових облич". Тобто недосвідчених і випадкових у політиці людей без професійних навичок, яких президент призначив керувати майже всюди. Тож сам, усе сам.
Тому що саме зараз буде зрозуміло – став усе-таки Володимир Зеленський президентом країни чи вже ні.
Джерело: Юрий Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
