+5 Київ
Ми познайомилися з Бандерасом у серпні. Я приїхав на базу колумбійського підрозділу 13-ї бригади Нацгвардії "Хартія", у якому група іноземних бійців кілька днів тому відмовилася йти на штурм. Треба було розібратися й відібрати людей – хто готується на штурм, а хто до мене готується на операторів Mavic для підтримки штурмових дій, а з ким треба розривати контракт. Спілкуюся з бійцями іспанською – Guadana, Valkir, Orion, Banderas... Раптом Бандерас переходить на українську: "Колумбійцям треба якісна підготовка під завдання, якщо вони будуть довіряти командирам – вони підуть". Виявилося, що засмаглий із вільною іспанською Бандерас – український сержант. Бандерас переживав, що він не був із ними під час невдалого штурму. Бійці заходили до нас один за одним, і Бандерас задавав кожному питання: "Ми плануємо новий штурм, буде ретельна підготовка, планування, наші дрони в повітрі. Ти йдеш на штурм чи ні?" Половина бійців погодилася на пропозицію Бандераса. Я також відібрав шість бійців для підготовки на операторів. Коли відбір закінчився, Бандерас сказав спокійно: "Цього разу вони виконають завдання. Я піду на штурм разом із ними". Я сказав: "Поважаю твою мотивацію, але ти вільно говориш іспанською, тебе, очевидно, поважають бійці, ти маєш бути на командному пункті і тримати зв'язок". Бандерас без емоцій подивився мені в очі й нічого не відповів. Я подумав, що він вирішив для себе, що люди, за яких він відповідає, мають виконати поставлене завдання.
Мене вразили його очевидний інтелект і рішучість, і я почав розпитувати, хто він. Бандерас говорив про себе дуже скромно й коротко, він був зосереджений на справі. Він спілкувався з усіма іноземцями, оскільки говорив англійською, французькою й іспанською (а, крім того, знав латинську). На питання, де працював до повномасштабного вторгнення, відповів: "Учився, займався літературою. Працював із французькими ЗМІ як фіксер. Вів YouTube-канал "Освітарня" й Instagram. Увечері я подивився посилання, яке мені вислав Бандерас, на "Освітарні" я побачив відео, де Антон Бондаренко захоплююче й енергійно розповідав про українських письменників і їхні твори.
А в Instagram побачив, як він навчав підлітків на вулиці української мови в такій манері, що мені захотілося все передивитися, було неможливо відірватися.
Я зрозумів, чому головний сержант батальйону Тихий одразу розгледів у Бандерасі лідерські якості, його після БЗВП направили на навчання у Великобританію, і він фактично був на посаді головного сержанта-українця колумбійської роти. Бандерас, безумовно, був геніально закоханий у свою справу й умів захопити своєю енергією всіх навколо.
Я рідко був такий вражений у житті.
Адже Бандерас повністю присвятив себе військовій службі на найнебепечнішій і найважчій професії – піхотинця. Не в управлінні, не перекладачем, а справжнім бійцем.
Антон привіз мені шість відібраних бійців і допомагав проводити разом із ними перші заняття на БПЛА, прислав мені відео, як Валькір уперше підняв у повітря Mavic. Після цього Бандерас у вільний час почав ганяти на симуляторі ударного дрона разом із новачками.
Тим часом штурмова група колумбійців, яку відібрав Бандерас, почала готуватися під командою безстрашного Грома на штурмову місію. Бандерас тренувався разом з усіма і працював як машина, максимально професійно.
Прийшов час штурму. Командир батальйону відмовив Бандерасу брати участь в операції. Але Антон прийшов на командний пункт і дуже жорстко й дуже категорично довів – він не має права залишати своїх солдатів, він має вести їх у бій, колумбійці мають чути точні команди прямо з бойових порядків і довіряти командиру, тоді ніхто не зламається. Він на підготовці обіцяв, що поведе їх у бій, і якщо його залишать – це підірве бойовий дух і мотивацію людей. Так, іноземці можуть розірвати контракт, для них нема кримінальної відповідальності, усе тримається на командирах. Це був залізний аргумент, і Бандерас вибив собі право йти на штурм разом зі своїми солдатами.
Штурмовий загін виконав завдання. Російська позиція була знищена. Жоден з іноземців не злякався й не повернув назад, усі вони діяли чітко й упевнено.
Але під час штурмової операції 15 вересня 2025 року Антон Бондаренко загинув як герой від прямого влучання ворожого дрона. Ця позиція була під ворожим вогнем, дрони носилися там зграями, тіло Антона було неможливо одразу вивезти з-під вогню, тому Бандераса спочатку оголосили зниклим без вісті, і тільки за кілька тижнів його вдалося вивезти.
Я був недовго, на жаль, знайомий з Антоном Бондаренком, але це один із тих молодих людей, геніальність і масштаб особистості яких ти відчуваєш і усвідомлюєш із першої зустрічі.
Йому всього 26...
Від нього залишилися спогади друзів і його відео, які, я впевнений, і за сотні років мають бути учбовими матеріалами, бути прикладом і надихати всіх українських філологів і літераторів.
Я бачив його перед боєм і я розумів, як багато він змінив у собі в житті. Він не вагався. Він підготовив і загартував себе для бою. Він був цілісним і ризикував усвідомлено.
Він обрав той шлях, у який вірив, – шлях воїна, шлях героя, як у його улюблених книжках, шлях захисника своєї родини, своєї коханої, захисника мови, якою він досконало володів.
Для нього українська мова стала не просто професією, а справою честі, за яку він поклав своє унікальне життя.
Ми – ті, хто його знав у бригаді "Хартія", – досі не раз згадуємо Бандераса. Згадуємо з великими сумом і повагою за його реальний подвиг. Його військова справа живе. У наступній штурмовій операції колумбійська рота "Хартії" розгромила ротний опорний пункт російських окупантів, бійці, яких відбирав Бандерас, показали себе мужньо і стійко. І ми про це у свій час розкажемо.
Я мрію, що українська філологія гідним чином відзначить одного із кращих із нас, філолога від Бога, засновника "Освітарні", життя якого обірвала війна.
Я глибоко вдячний батькам, які зуміли виховати таку особистість і громадянина. Мені боляче, що так мало людей встигли доторкнутися до його світла при житті...
І справа нашої чести, щоб це світло залишилося назавжди в українській мові.
Антон Бондаренко у строю. Навіки.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
