-1 Київ
Через 27 років Україна нарешті отримала офіційну незалежну від Москви церкву. Це дійсно історична подія. І велике досягнення правлячої коаліції.
Узагалі, за ці п'ять років в ідеологічному плані ми досягли колосального прогресу.
Ринок зачистили від російського контенту, наскільки це було можливо. З екранів зникли російські гівноїди про мусорів та ФСБшників, про російську армію, про російських бандюків. Із радіостанцій зникли кіркорови і тіматі. Із книжних полиць вимели прілєпіних та дугіних. Це дало можливість українським митцям, виконавцям та письменникам розпочати ренесанс української культури.
Такого підйому кіно у нас ніколи не було. Я про таке міг сім років тільки мріяти. Видаються книжки українською, з'являються нові артисти, радіо стало приємно слухати, мовлення переходить на українську.
Так само і безвіз. Однозначна перемога і досягнення. Це відкрило Європу для тисяч українців.
Економіка – змогли трохи вигребсти з ями. Дефолт не стався, крах економіки не відбувся. Незважаючи на війну та торговельну блокаду з Росії. Це також можна віднести до плюсів, хоча можна було і більших результатів досягти.
Міжнародна підтримка – це також плюс. Маємо хоч і хитку, але працюючу коаліцію, нам допомагають, за нас вписуються, нам дають гроші і зброю.
Армія. Те, що було у 2013-му, і те, що зараз, – колосальний прогрес. Армія стала міцнішою та кращою. Далека ще від ідеалу та стандартів НАТО, але прогрес очевидний. Тут заслуга не тільки держави, але й сотень волонтерів, які у перші два роки закривали всі критичні дірки і дали шанс і час державі включитися.
А тепер, якщо ви дочитали до цього моменту і не втекли з криками "Ходза продався", переходимо до мінусів.
Найбільший провал правлячої коаліції – це реформа правоохоронної системи. Маємо кризу справедливості.
Поліція, прокуратура, суди. Усе погано. Методи залишились ті самі, що при Януковичу. Кумівство, вирішення питань за бабки, злив справ. Жодного показового процесу над топ-корупціонерами за п'ять років. Усе злили в унітаз.
Те саме і з активістами. Люди, які вимагають справедливості, отримують натомість кулі, ножі в бік або прямий у щелепу. Ніхто ці справи не розслідує, замовників ніхто не шукає. За минулий рік – понад 50 нападів. Замовників – нуль.
Збереження регіональної феодальної системи – це величезний мінус. За п'ять років цю систему не тільки не зламали, а й, здається, ще більше укріпили. Але це тема для окремого поста.
Корупція і схеми – із цим також прогресу нема. Наглядачі, потоки, відкати – усе залишилось. І не видно бажання це міняти. Навпаки, видно бажання усі ці справи зливати й усіляко саботувати розслідування.
Інформаційна війна. На офіційному рівні про...обана. Я розумію, що Росія виділяє сотні мільйонів доларів на пропаганду, але хоч щось ефективне можна було б зробити.
Дуже багато інформаційних приводів провалено і про...обано. Наприклад, референдум у Нідерландах, по якому ніхто не чухався аж до останнього місяця. Дірки закривають приватні ініціативи та окремі громадяни. Але єдиної лінії контрпропаганди не було і досі немає.
Отакий мій особистий аналіз останніх п'яти років роботи правлячої коаліції. Він не претендує на науковість. Це мої особисті спостереження і думки. І саме цей аналіз я згадуватиму, коли 31 березня увійду до кабінки для голосування.
І ви годинку знайдіть у своєму графіку, щоб сісти спокійно і проаналізувати всі плюси та мінуси за останні роки. Особисто для вас. І робіть усвідомлений вибір.
Джерело: Антон Ходза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
